Народні прикмети в цей день:
Предки вважали, що день невдалий для будь-яких обмінів – все або пропаде, або зламається, довго не прослужить.
На Прохора та на Пармена не затівати ніякої міни.
З сьогоднішнього дня садівники-городники викопують бульби ранніх квітів.
Під час сходу сонця стоїть задуха – до негоди.
Горобці веселі, рухливі, забіякуваті – до гарної погоди.
Якщо навколо мурашника багато мурах – до гарної погоди.
Якщо роси ннемає – буде дощ або погана погода.
Якщо закрилися квіти конюшини, то скоро піде дощ.
Після Вознесіння Господнього і Зішестя Святого Духа на апостолів, в Єрусалимі значно зросла кількість вірних. Тому апостоли порадилися і обрали сім мужів, сповнених Духа Святого і премудрости, на дияконське служіння. А звали цих мужів Степан, Пилип, Прохор, Никанор, Тимон, Пармен та Миколай Антіохіянин.
Святий Прохор спочатку співслужив Апостолу Петрові (ще до Успіння Пресвятої Богородиці) разом з рештою учнів. Пізніше Апостол Петро підніс Прохора до сану єпископа і призначив його в місто Никомидію. Після Успіння Матері Божої, Прохор був супутником святого апостола Івана Богослова. Разом вони відвідали багато країн, потерпаючи від гонінь язичниками і проповідуючи Слово Боже. Разом з Іваном Богословом Прохора ув’язнили на острові Патмос. Там він записував все, що чув від святого Івана Богослова, що говорив згідно з одкровенням Божим. Потім Прохор повернувся в Нікомидію, де навертав своїми проповідями язичників до християнства. Помер святий Прохор в Антіохії, від рук язичників, прийнявши мученицьку смерть.
Святий Никанор постраждав в той самий день, коли укаменували святого першомученика Степана. В той час християн жорстоко переслідували. Як і святий Степан, Никанор був серед тих двох тисяч вірних Христові. В каноні на його честь згадано, що його, як ягня, принесли в жертву Богу.
Святого Тимона апостоли призначили єпископом міста Босторія. Юдеї і язичники жорстоко його катували і кинули в розпечену піч. Проте в Передані сказано, що з печі він вийшов живим і здоровим, без жодної рани. Після цього його стратили.
Святий Пармен сумлінно служив і виконував все, що йому наказали святі апостоли. Дехто стверджує, що перед смертю його катували, тому він і отримав мученицький вінець. Помер святий на руках в апостолів, які його і поховали та оплакували.
