Як Україні впоратися з борговою ямою.

5 Квітня 2015 10:24
businessua.com

businessua.com

Вичерпавши можливості для обслуговування своїх боргових зобов’язань, Україна намагається домовитися про їхню реструктуризацію.

Це означає, що розплачуватися за кредитами доведеться наступному поколінню українців, пише Валерій Байкалов у №12 журналу Кореспондент від 27 березня 2015 року.

Для української економіки, яка падає ось уже четвертий рік поспіль, зовнішній державний борг перетворюється на непосильне навантаження. Ідея розпочати переговори про часткове списання цих боргів за аналогією з найбіднішими країнами прозвучала ще в березні 2014 року на одному із засідань парламентського комітету з економічної політики. Проте весь цей час Україна продовжувала платити за кредитами минулих років, виснажуючи свої і без того мізерні можливості.

У 2014-му доходи держбюджету склали 406,9 млрд грн, а витрати з обслуговування держборгу – 120,8 млрд грн, або майже 30% від усіх надходжень.

Через рік уряд Арсенія Яценюка дійшов висновку, що продовжувати і далі погашати попередні кредити за рахунок бюджету, що зменшується, та залучення нових запозичень не вийде. У 2014-му доходи держбюджету склали 406,9 млрд грн, а витрати з обслуговування держборгу – 120,8 млрд грн, або майже 30% від усіх надходжень.

При цьому слід враховувати загальну ситуацію, в якій опинилася Україна, – крім виплат за боргами, існують ще Пенсійний фонд, підтримка Нафтогазу України, відшкодування ПДВ, не кажучи вже про соціальну сферу і зростання витрат на армію й оборону.

Варіанти рішень
Охріменко зазначає, що найбільш поширеними є дві схеми реструктуризації. Одна з них передбачає дострокове погашення частини боргу, але при цьому процентна ставка зменшується кредитором. Другий стандартний варіант передбачає продовження терміну обігу цінних паперів без дострокового погашення частини боргу.

«У цьому випадку відкладаються основні виплати, у боржника з’являється більше часу, щоб акумулювати необхідні фінансові ресурси, але тоді відсоткова ставка підвищується, тобто дорожчає саме обслуговування боргу», – пояснює експерт.

Саме таким чином у 2009 році Нафтогаз реструктуризував свою зовнішню позику на € 500 млн. Кредитори погодилися почекати з погашенням цінних паперів ще п’ять років, перенісши виплати з вересня 2009-го на 2014-й. Але при цьому ставка купонного доходу зросла з 8,125% до 9,5%. Таку пропозицію підтримали 92% власників облігацій за мінімально необхідних 75%.

Про вигідні умови для трубно-колісної корпорації Інтерпайп у грудні 2011 року вдалося домовитися її власнику Віктору Пінчуку. Тоді кредитори не тільки висловили готовність почекати до кінця 2017 року з виплатою $ 887 млн, але і в рамках реструктуризації додатково надали позичальнику ще $ 136 млн для завершення інвестпроекту з будівництва електросталеплавильного комплексу в Нижньодніпровську. Натомість Інтерпайп погодився на низку обмежень в операційній та інвестиційній діяльності.

Варто зазначити, що за умовами надання позики російським державним ВТБ на $ 3 млрд в грудні 2013-го уряд України також брав на себе ряд зобов’язань – зокрема забезпечити певне співвідношення рівня держборгу до ВВП країни. Однак, як уже зазначалося, ця вимога була порушена через глибоку девальвацію гривні у 2014-2015 роках.

Джерело: BusinessUA.Com