life.pravda.com.ua
Ми живемо в непростий час, і нас не полишає тривога за нашу країну, нашу планету, нашу особисту безпеку, фінанси таздоровя. На все це ми реагуємо психологічно та фізіологічно. Як саме, знає наука.
Про це пише New York Times.
Як пояснює професор психіатрії з Каліфорнійського університету в Сан Дієго Лорі Хаас, коли ми хвилюємося, наше серцебиття прискорюється, дихання стає менш глибоким, а у крові підвищується рівень адреналіну та інших стресових гормонів.
Така реакція організму допомагає нам зібратися в важливій ситуації, але коли вона завершується, ми маємо повернутися до свого нормального стану, емоційного та фізичного. Це зветься еластичністю психіки, і науковцям уже давно відомо: в різних людей вона різна.
На думку Хаас та її колег, те, наскільки швидко людина оговтується від стресу, почасти залежить від того, наскільки вона дослухається до власного тіла.
У одному з досліджень узяли участь спортсмени-екстремали та вояки спецпідрозділів, котрі часто переживають стресові події. Науковці попросили їх надягти спеціальні маски, котрі під час натискання експериментаторами кнопки перекривали надходження повітря, щоби змусити організм піддослідних “стресувати”. У цей час учені спостерігали за тим, що відбувається в мозку учасників, за допомогою сканерів.
Іншими словами, добре треновані чоловіки та жінки переживали стрес, але їхня реакція на нього не була надмірною.
До другого такого ж самого експерименту, результати якого надрукувало видання Biological Psychology, вчені залучили 48 звичайних людей із високою, середньою та низькою еластичністю психіки. Це заздалегідь було визначено за допомогою тестів.
Під час експерименту з масками мозок людей із високою еластичністю психікою поводився приблизно так само, як мозок спортсменів та солдатів. А от у піддослідних із низькою еластичністю психіки все відбувалося навпаки.
Коли маски от-от мали перекрити доступ повітря, мозок цих учасників не надто “прислухався” до сигналів тіла. А от коли дихати ставало важко, відбувалася активація ділянок, що збільшують психологічне збудження. Тобто коли ці піддослідні чекали, що їм стане важко дихати, вони приділяли мало уваги тому, що відбувається в їхньому тілі, зате потім, коли загроза йому справді виникала, давали надмірну реакцію.
“Як на мене, то це дослідження свідчить про те, що еластичність психіки – це відносить до сприйняття свого тіла, а не до раціонального мислення”, – зазначає один із авторів, науковий директор Laureate Institute for Brain Research доктор Мартін Паулус.
Навіть розумні люди, якщо не слухають своє тіло, можуть оговтуватися від стресу не так швидко, як ті, хто “налаштований на хвилю” власної фізіології.
Зі слів Хаас, поліпшити комунікацію з власним тілом можна просто присвятивши кілька хвилин на день дихальним вправам.
