Viktor Kushchenko www.3dpanoram.net
Чотири роки реставрували замок у місті Радомишль на Житомирщині. 2007-го його купила лікарка й громадський діяч Ольга Богомолець. Зараз там діють музей домашньої ікони і папірня. Є ландшафтний парк. В замку проводять концерти й фестиваль музики Фредеріка Шопена, пише Gazeta.ua.
— Часник, цибулю, кропиву і льон дроблять на мєлкі часті, варять, потім відстоюють. На підготовку сир’я для паперу йде майже три місяці, — розповідає Сергій, працівник замку-музею. У кімнаті на першому поверсі показує, як колись варили папір. 1612 року архімандрит Єлисей Плетенецький побудував у місті першу в Україні фабрику для друку православних видань.
— Часник треба, щоб жучки папір не їли, — пояснює Сергій. Набирає білу сіруватого відтінку масу в прямокутну форму. З неї пресом відтискає воду.
— Механізм виробництва відновили за малюнками, що збереглися в Києво-Печерській лаврі. Папірня занепала в XVII столітті під час козацьких повстань. Але паперу наробили стільки, що його вистачило на 100 років.
Чоловік вішає сушитися на мотузку під стелею сирі аркуші. Готові продають у сувенірній крамниці по 20 грн.
— За радянських часів тут був млин. Потім сюди просто звозили мусор. Хтось із радомишлян каже, що Ольга Вадимівна бізнес робить. А вона з купи сміття таку красоту зробила. Робочі місця дала. Часто сама приїжджає, бере граблі, секатори — і починає працювати. — Хлопці, як будете йти, світло виключіть, — Сергій гукає двом чоловікам, які розглядають експонати, і прямує до виходу.
— Тут надзора такого нема. Зато на них 50 камер дивиться. Але діти, як прийдуть і почнуть усе чіпати, то і вони не помагають.
Сергій висаджував парк навколо музею, досі доглядає за рослинами. На початку літа тут пора троянд. Також біля замку ростуть понад 30 сортів ірисів, які цвітуть у травні.
Територія парку порізана водними каналами. Тут розходиться річка Мика. Вона впадає в Тетерів.
Замок має свої повір’я: якщо піднятися на оглядову вежу, загадати бажання і вдарити в дзвін, то обов’язково збудеться. Та коли багато екскурсій, туди не пускають, бо башта вузька.
