reporter.zt.ua
19 серпня Церква відзначає велике двунадесяте свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
“Коли минуло шість днів, Ісус взяв Петра, Якова та Іоана, брата його, і вивів їх на високу гору одних, і преобразився перед ними: лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло. І ось явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним. При цьому Петро сказав Ісусові: Господи! Добре нам тут бути; коли хочеш, зробимо тут три намети: Тобі один, Мойсеєві один, і один Іллі. Поки він говорив це, ясна хмара осінила їх, і ось голос з хмари говорить: Цей є Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте. І, почувши, ученики впали ниць і дуже полякались. Але Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: встаньте і не бійтеся. Звівши ж очі свої, вони нікого не побачили, тільки одного Ісуса. І коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: нікому не говоріть про це видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих” Матфея (17, 1-9).
Історія свята
Свято Преображення присвячене згадці події із життя Господа нашого Ісуса Христа – Преображення перед Своїми учнями Петром, Яковом та Іоаном на горі Фаворі перед Своїми стражданнями.
Про це чітко і доступно написали євангелисти: Матфея (17, 1-9), Марка (9, 2-9), Луки (9, 28-36). Побожні християни про цю подію пам’ятали завжди. А більш чіткі згадки про особливості святкування датуються ІV-м століттям. Про це свідчать повчання св.Єфрема Сірина і св.Іоана Золотоустого.
Отож почали святкувати цей день ще в перші століття після Різдва Христового. Зокрема збереглося слово св. Андрія Критського (635-680) на Преображення Господнє. В цьому слові термін “Преображення” розглядається не тільки в догматичному змісті, але і в розумінні дійсної церковної урочистості. В VIII столітті св. Іоан Дамаскін і прп.Косма Маюмський склали кілька стихир і канони на це свято, якими Православна Церква прославляє цю подію і в теперішній час.
Свято Преображення має один день перед святом і сім днів після свята. Віддання свята 13/26 серпня.
Освячення плодів
До особливостей свята Преображення Господнього відноситься і те, що в цей день здійснюється освячення плодів. Звичай освячувати плоди дуже давній. Вказівки відносно цієї події викладені в 3-му Апостольському правилі. Основою для встановлення звичаю освячувати плоди саме 19-го серпня було те, що на Сході (зокрема в Греції) до цього часу достигають плоди, найважливіші з яких: колоски і виноград приносяться для благословення і в ознаку подяки Богу за отримання плодів для їжі людям, а також в прямому відношенні до Таїнства Євхаристії, про що чітко говориться в самій молитві, що читається над “гронами.”
Освячення плодів 19 серпня має ще і іншу таємницю, а саме: в події Преображення Господнього потрібно було показати те нове відновлення, в яке вступила людська природа після воскресіння Господа і вступлять в загальне воскресіння всі віруючі. Але оскільки в світ через людину ввійшов гріх, прийшла в непорядок внаслідок цього і природа, яка разом з людиною очікує відновлення через благословення Боже. І в цій надії людина утверджується церковним благословенням плодів.
Після Заамвонної молитви, під час співання тропаря і кондака, священик кадить плоди. Потім диякон виголошує: “Господу, помолимось”, а священик читає молитву на освячення винограду “Благослови, Господи, цей новий виноград…”, а потім читається друга молитва “Владико, Господи, Боже наш…”-“за тих, хто приносить початки овочів…” Після цього при співанні тропаря священик окропляює плоди свяченою водою. Потім співається: “Нехай буде ім’я Господнє…” і виголошується відпуст свята.
Особливістю свята Преображення, як і всіх Господніх свят є те, що ввечері в день свята на Вечірні звершується Вхід з кадилом і обов’язково співається Великий Прокимен.
Розклад богослужінь у Свято – Михайлівському кафедральному соборі 18-19 серпня 2014 р.Б.
