ex.ua
Український поет,перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч Дмитро Павличко сьогодні відзначає 85-річчя, передає УНН.
Народився Дмитро Павличко 28 вересня 1929 р. в селянській родині. Початкову освіту здобув у польській школі в с. Яблунів, продовжив навчання в Коломийській гімназії, а далі — в радянській десятирічці.
Від осені 1945 p. по літо 1946 р. був ув’язнений за сфабрикованим сталінськими каральними органами звинуваченням у належності до УПА. 1953 р. закінчив філологічний факультет Львівського університету.
Завідував відділом поезії редакції журналу “Жовтень” (нині — “Дзвін”), після переїзду до Києва працював у секретаріаті СПУ. Протягом 1971–1978 pp. Д. Павличко редагував журнал “Всесвіт”.
Перша збірка поезій “Любов і ненависть” з’явилася у 1953 р. Пізніше побачили світ поетичні книги “Моя земля” (1955), “Чорна нитка” (1958),”Правда кличе” (1958), — вісімнадцятитисячний тираж книжки було знищено за вказівкою партійних цензорів. У 1968 р. вийшла збірка “Гранослов”, згодом “Сонети подільської осені“(1973), “Таємниця твого обличчя” (1974), “Спіраль” (1984), “Поеми й притчі” (1986), “Покаянні псалми” (1994). Д. Павличко уклав антологію перекладів “Світовий сонет” (1983). Літературно-критичні праці зібрані в книжках “Магістралями слова” (1978), “Над глибинами” (1984),”Біля мужнього слова” (1988).
Д. Павличко — один з організаторів Народного Руху України, Демократичної партії України, перший голова Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка. У 1990–1999 роках — Народний депутат України. З 21 жовтня 2005 року — знову обраний народним депутатом України (фракція Української Народної Партії). На IV Всесвітньому Форумі Українців, що відбувся в Києві 18-20 серпня 2006 р., Павличка Дмитра Васильовича було обрано Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради.
