newpolityka.in.ua
— За останні 20 років українці пережили 11 криз, — каже 34-річний Павло Мельник, директор компанії “МПП-консалтинг”. — Перша була 1991-го, за два роки — гіперінфляція. 1996-го — пов’язана зі зміною грошової одиниці. Криза в Росії 1998 року вплинула й на нашу економіку. 2000-го — азійська криза, 2004 року — наша внутрішня. 2007-го в США почалися кризові явища, за рік вони проявилися в Україні. 2008-го, 2011-го — кризи в Білорусі, вплинули на нашу економіку 2012 року. 2014-го — криза в Україні.
— Є багато способів зберегти заощадження під час кризи. Проте в Україні більшість не діють. Поки що альтернативи банківським депозитам немає. Ринок цінних паперів і торгівля акціями не розвинені. Теоретично можна купити якісь вітчизняні акції за нижчою ціною і продати вдвічі дорожче через кілька років. Однак таких угод в Україні небагато, їх укладають мільярдери. Більшість компаній, що займаються цінними паперами чи заробітком на курсі валют — це тоталізатори. Вони не мають реальних бірж. Через інтернет приймають заявки на курс долара, наприклад, наступного тижня. Хто вгадав — отримує відсотки. Хто помилився, втрачає певну суму.
Купувати золото чи інші цінні метали зараз невигідно. Бо вартість залежить від попиту. Може таке бути, що зараз середній попит і золото продають по 1200 доларів за унцію. За кілька років попит зменшиться, продаватимуть по 800. Золото — це довгострокове вкладення, його ціна піднімається повільно. Вклавши 20–50 тисяч гривень у золото, можна навіть втратити.
У доларах немає сенсу тримати всі заощадження. Зараз курс гривні плаваючий, тобто купівельна спроможність буде однаковою як в іноземній валюті, так і в гривнях. Якщо відкрити депозит у доларах чи євро, нараховуватимуть менші відсотки, ніж на гривневий депозит. Та й у разі банкрутства банку Фонд гарантування вкладів повертає валютні депозити в останню чергу. Долари потрібно сприймати лише як додатковий інструмент збереження коштів від інфляції. Готівкою у валюті бажано тримати не більш як 5 відсотків заощаджень, на депозиті — до 10 відсотків.
Банківський гривневий депозит перекриває інфляцію. Зараз інфляція приблизно 15 відсотків, а банки нараховують 20–22. Заощадження в гривнях найкраще зберігати у кризу в банку. Розділити, наприклад, між чотирма фінустановами. Ймовірність того, що з чотирьох банків збанкрутують три, дуже мала. Це вже має бути крах усієї системи. Решту грошей тримати вдома, на третину — купити доларів. Така схема дозволяє максимально убезпечитися від економічних потрясінь.
100 мільярдів гривень зняли з депозитних рахунків від початку року, за даними Нацбанку. Через такий відтік коштів частина фінустанов збанкрутувала, інші підвищили відсотки до 25–27 річних, щоб залучити більше грошей.
