Житомирянам розповіли про жахливі наслідки інсульту

medicina.ua

29 жовтня – Всесвітній день боротьби з інсультом. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, інсульт або гостре  порушення мозкового кровообігу (ГПМК) – це раптово розвинені симптоми порушення мозкових функцій, які можуть призвести до смерті людини.

У світі щороку реєструється понад 15 млн. інсультів, і майже половина з них спостерігається у віці молодше 70–75 років. З інсультами пов’язані 10% усіх смертей (майже 6 млн. на рік у світі), проте у більшості випадків наслідком гострого порушення мозкового кровообігу є не смерть, а обмеження життєдіяльності. Так, інсульти часто призводять до порушень рухів та здатності до пересування, високого ризику падінь та переломів, зорових та мовних розладів, дисфункції тазових органів, порушень ковтання та аліментарної недостатності, емоційних (депресія) та когнітивних (до ступеня деменції) розладів.

За словами обласного невролога, лікаря-невролога ОМКДЦ Наталії Герасимчук, за характером патологічного процесу мозкові інсульти поділяють на дві групи:

– геморагічні та ішемічні (мозковий інфаркт, розм’якшення мозку).

Ішемічні інсульти зустрічаються частіше геморагічних і співвідношення між ними становить 4:1 (80% та 20%).

Показник по Житомирській області на інсульт за 9 місяців 2014 року становить:

інсульти (всі форми)

Найчастішою причиною виникнення мозкових інсультів є артеріальна гіпертензія і атеросклероз та їх поєднання.

 Фактори ризику: стать і вік, генетична схильність, артеріальна гіпертензія, атеросклероз, емоційні стреси, підвищення рівня холестерину, ожиріння, паління, зловживання алкоголем, гіподинамія, метеозалежність.

 Серед ендогенних факторів ризику мозкового інсульту, які не підлягають корекції: вік понад 60 років, генетична схильність.

Однією з важливих причин, що впливають на смертність та інвалідизацію внаслідок інсульту, є недостатня усвідомленість населення щодо симптомів інсульту та необхідності термінової допомоги. Тому в багатьох випадках хворі або їх родичі вчасно не звертаються за допомогою. Дуже малий відсоток хворих надходить до стаціонарів у межах терапевтичного вікна. Це означає, що тромболітична терапія виконується лише поодиноким хворим.

Для покращення надання допомоги хворим з цереброваскулярною патологією в області з 1998 року створена та працює нейросудинна лікувально-консультативна комісія, основним завданням якої є визначення оптимальної тактики лікування хворих з оклюзійно-стенотичним ураженням судин головного мозку, що є основною причиною ішемічних інсультів.

Основними методами лікування ішемічного інсульту є тромболітична терапія, яка проводиться в перші 4 години, корекція артеріального тиску, протинабрякова терапія, лікування серцевої патології та стенозуючого атеросклерозу, рання реабілітація.

Геморагічний інсульт вимагає оперативного лікування.

Крім лікування, обов’язковою є вторинна профілактика, щоб попередити повторні мозкові катастрофи, – інформують в прес-центрі ДОЗ.