На Житомирщині висихають дерева

Уражене дерево легко розпізнати: спочатку його крона рідіє, потім набуває жовто-бурого забарвлення. В цей час стовбур рослини починає «синіти» від верхівки донизу. Зрозуміло, що деревина втрачає технічну придатність та вартість. До того ж процес цей протікає надзвичайно стрімко. Фактично за один вегетаційний період дерево гине. Помічено, що хворіють переважно середньовікові, пристигаючі та стиглі насадження у віці від 35 до 90 років.

На жаль, ліків проти таких захворювань на сьогодні немає. Лісівники можуть лише вживати певних заходів з підвищення стійкості лісів та зменшувати ризики їх пошкодження комахами та хворобами. А ще зробити все, аби не втратити деревину, адже це державний ресурс, на створення якого витрачено немалі кошти та багато часу.

Начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський каже, що мешканці прилеглих населених пунктів бачать, що в рубки відводяться не завжди стиглі насадження. Проте не завше громаді відомі справжні причини такого господарювання. Лісівники ж роз’яснюють: спостереження показують, що якщо зрізати дерево на ранній стадії захворювання – то принаймні частину деревини ще можна використати. Ще можна буде її реалізувати, щоб отримати бодай якісь кошти, які так потрібні лісівникам на лісовідновлення та на інші лісогосподарські роботи. Адже на вирощування 1 гектару лісу лише до віку 5 років витрачається в середньому 10 тисяч гривень. Частка ж державного фінансування державних лісогосподарських підприємств в загальному обсязі витрат складає всього 3-4%. Решту лісівники мають заробити самі. Тому за перше правило ставлять раціональний господарський підхід до кожної справи.

Нині у кожному господарстві ведеться постійний лісопатологічний моніторинг за санітарним станом насаджень з тим, щоб своєчасно виявляти осередки захворювань.

Спільно з науковцями та лісопатологами створено сітку стаціонарних піднаглядних ділянок для вивчення ймовірних лісопатологічних процесів.