nordbess-news.cv.ua
Згідно із Порядком виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку мають бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Таке виправлення помилок проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, до якого у разі заповнення даних у відповідних рядках додаються відповідні додатки з відміткою «уточнюючий». Зазначені додатки містять вартісні показники, які відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та дорівнюють даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку. Якщо колонка 6 уточнюючого розрахунку у відповідних рядках, до яких повинні додаватися додатки, містить прочерки (при поданні звітності на паперових носіях) чи не заповнена (при поданні звітності в електронному вигляді), то відповідно додатки до таких рядків уточнюючого розрахунку платником податку не додаються.
Нагадаємо, що Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966.
Фіскальний касовий чек: вимоги до оформлення та відповідальність за невидачу
Згідно із Законом України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при здійсненні розрахунків з використанням РРО факт продажу товарів повинен підтверджуватись розрахунковим документом встановленої форми. Форма фіскального чека регламентується Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом ДПАУ від 01.12.2000 року №614.
Зокрема, в касовому чеку повинні міститись такі обов’язкові реквізити: назва господарської одиниці; адреса господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ; перед номером друкуються великі літери “ПН”; для СГ, що не є платниками ПДВ, – ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ДРФО, перед яким друкуються великі літери “ІД”; кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово “СУМА” або “УСЬОГО”; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком – літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка – великі літери “ПДВ”; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери “ФН”; напис “ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК” та логотип виробника.
Згідно з п.1 ст.17 Закону про РРО до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням РРО на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: вчинене вперше – 1 гривня; вчинене вдруге – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення – у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Оскільки продаж товару без застосування РРО не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, а тому кожне наступне таке порушення буде вважатись повторним.
Таким чином, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції: за порушення, вчинене вперше – 1 гривня, за вчинене вдруге – 100 відсотків вартості проданих з порушенням товарів, за вчинене втретє та наступні – у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушенням товарів (послуг).
На роялті єдиний соціальний внесок не нараховується
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на роялті не нараховується.
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170.
Відповідно до п. 9 розділу I та п. 14 розділу II цього Переліку винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та(або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві, та доходи за акціями та інші доходи від участі працівників підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями), не є базою нарахування єдиного соціального внеску.
Слід нагадати, що роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші засоби на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Змінено порядок зняття з обліку підприємців
Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. № 1127 затверджено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, які уточнюють та доповнюють процедуру зняття з податкового обліку приватних підприємців, що припинили діяльність. Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 р. за № 1453/26230 і набрав чинності 19.11.2014 р. у зв’язку з його опублікуванням у газеті «Урядовий кур’єр» від 19.11.2014 р. № 215.
Як і раніше, підставою для зняття фізичної особи-підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, а також відомості відповідної реєстраційної картки. Оновлений Порядок передбачає, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа-платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності, а контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи-платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.
Водночас фізична особа зобов’язана в установлені строки подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності.
Для «єдинників» сплата ЄСВ є поквартальною
Бердичівська ОДПІ нагадує: згідно із положеннями Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування. Такі платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Фізичні особи, які працюють на спрощеній системі оподаткування, також можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу у розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Разом з цим, суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Суму єдиного внеску «спрощенці» обчислюють для себе самостійно, але ця сума не може бути меншою мінімального страхового внеску на місяць.
Актуальні зміни – для платників ПДВ
З 1 грудня набули чинності накази Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. №957 і №958, якими затверджено нові форми і порядки заповнення податкової накладної та реєстру податкових накладних.
Також з цієї дати набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 яким затверджено:
– форму податкової декларації з податку на додану вартість;
– уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
– розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;
– порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Оскільки опублікування відбулось у листопаді 2014 р., вперше, оновлену декларацію слід подавати за грудень 2014 року, а для платників, що звітують поквартально, – за I квартал 2015 року.
Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року податкова накладна складатиметься виключно в електронній формі. Крім того, з вказаної дати всі податкові накладні та розрахунки коригування до них підлягатимуть обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
