«Однак шани заслуговує тільки той, хто шанує самого себе… Бо Україна починається з тебе»
В’ячеслав Чорновіл
24 грудня за григоріанським календарем 359 день року. До кінця року залишається 7 днів.
У цей час наші предки ходили на вечорниці. Звичайно, такі зібрання відвідували лише неодружені. Дівчата на вечорницях пряли і шили, а хлопці їх розважали різними приповідками. До речі, на ці зібрання найближчі родичі, тобто, брати і сестри ходити разом не мали права, гуляли нарізно, бо ж вечорниці організовувалися для того, щоб молоді люди знайомилися, спілкувалися та знаходили одне одного.
У народі 24 грудня вшановували Данилу і Луку. Цього дня люди молилися, щоб злі сили не перемогли світло, адже «поки сонце зійде на землю золотими сходами, тут господарює нечиста сила».
У ніч з 24 на 25 грудня у 145 країнах світу римо – католики відзначають Різдво Христове .
За церковним календарем 24 грудня вшановують преподобного Даниїла Стовпника, преподобного Никона Сухого, мученика Миракса. Мучеників Акерсія та Аїфала, преподобного Луку Стовпника.
Іменинниками ж 24 грудня є:
Данило, Никон, Лука.
24 грудня народились:
1879 — Станіслав Людкевич, український композитор і педагог. Автор кантат і хорових композицій на твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Максима Рильського.
1905 — Костянтин Данькевич, український композитор, піаніст, педагог. Автор балету «Лілея», опер «Трагедійна ніч», «Боглан Хмельницький», «Назар Стодоля», музики до театральних вистав та кінофільмів.
1937 — В’ячеслав Чорновіл, літературний критик, публіцист, політичний діяч. Герой України.
24 грудня відзначають:
- День працівників архівних установ
Свято встановлено в Україні «…враховуючи значний внесок архівних установ України у розвиток вітчизняної науки і культури, інші сфери життя суспільства, необхідність подальшого вдосконалення архівної справи та на підтримку ініціативи працівників архівних установ…» згідно з Указом Президента України «Про День працівників архівних установ» від 30 жовтня 1998 року № 1200/98.
Чи знаєте ви, що:
Про Святвечір у римо-католиків.
За кордоном існує традиція, що напередодні Різдва у будинку ставлять ялинку, згодом у будівлю з’їжджаються всі члени родини і під зелену красуню складають свої подарунки один одному. У багатьох народів світу Різдво – аналог нашого свята Миколая.
Тепер до Різдвяної вечері.
На стіл ставлять різноманітні страви, це залежить від країни.
Англійці ставлять на стіл, як головне блюдо, запечену індичку під соусом з аґрусу. Також ще може бути різдвяний пудинг, облитий ромом, який згодом підпалюють.
Французькі господині готують індичку запечену у білому вині.
Американці – індичку у журавлиному соусі.
Китайці готують фірмове блюдо під назвою «Імператорське». Це запечена качка по-пекінськи.
А от у Австрії птицю не готують, а віддають перевагу супу-локшині, а на друге їдять коропа.
Голландці святкують Різдво з м’ясом кролика, оленя або дичини.
Італійці відзначають Різдво з рибою і морепродуктами. А вибагливі іспанці їдять підсмажене молочне порося, яке запивають хересом.
ХАНУКА
Ханука́ (освячення) — єврейське свято чуда, свято перемоги у війні між святістю і нечистотою. За сучасними правилами вимови у слові Ханука наголос ставиться на третій склад.
Історія свята
В часи Другого Храму маленька Юдея стала провінцією елліністичної Сирії, в якій правили нащадки Селевка. Селевкидів не влаштовувало, що євреї живуть відособлено і не піддаються впливу панівної елліністичної культури. Спочатку хитрістю, а потім і силоміць вони намагаються насадити свою культуру. Врешті-решт загарбники вторглися до Храму, спаплюжили його, принесли на жертовник свиню, зарізали її і внесли кров свині у святая святих храму.
Метитиягу і 5 його синів з династії Хасмонеїв почали повстання і здобули перемогу. Євреї прийшли до Храму, очистили жертівник, вирізьбили з дерева нову менору (храмовий світильник). Але вони знайшли лише один дзбан не опоганеної загарбниками олії та запалили світильник. І Всевишній зробив чудо – олії вистачило на 8 днів горіння – час, необхідний для виготовлення нової олії.
На честь цього чуда щороку в єврейських домівках запалюють ханукальні світильники. Ставлять ханукіот (світильники) на найвидніших місцях, щоб усі бачили й усі пам’ятали про чудо, що сотворив Всевишній.
Ханука («освячення», «новосілля») — свято святості і чистоти, свято перемоги добра над злом, світла — над пітьмою, свято надії. Як би не намагалися вороги закрити світло Всевишнього, завжди знайдеться судина з олією, що може освітити шлях. Свято, яке вчить людей ніколи не впадати у розпач.
Звичаї
Свічки запалюють протягом 8 днів, щодня додаючи по одній. Свічі встановлюють справа наліво, а запалюють зліва направо. Запалені на початку вечора, незадовго до заходу сонця, свічі повинні горіти не менше 30 хвилин після настання темряви. У п’ятницю їх запалюють раніше суботніх свіч. Світильник розташовують навпроти мезузи, при вході в кімнату, де зазвичай збираються всі члени родини. Не можна використовувати світло ханукальних свіч для роботи, читання тощо.
У Хануку прийнято давати дітям трохи грошей «Хануке-гелт», щоб підвищити інтерес дитини до вивчення Тори[Джерело?].
Страви
У пам’ять про чудо в це свято їдять пончики та млинці «латкес», смажені в олії.
«Рідна країна»