Хто зможе знайти роботу в 2015 році

Ситуація на ринку праці зараз погана, “світлих плям” залишилося небагато, але вони є

Для вітчизняного ринку праці актуальною залишається проблема, про яку один з роботодавців висловився в Facebook так: “Щоб знайти одну адекватну людину в компанію, потрібно перебрати і відсіяти мінімум 10. І це тих, хто пройшов нелегкий відбір. Сьогодні справжній голод на робочу силу, яка може працювати, а не сидіти в соцмережах. Людей з адекватною самооцінкою, які можуть працювати на результат, практично немає. Сьогодні океан можливостей. Все, що потрібно – це зробити себе людиною, яка приносить результати”.

Таких працівників-зірок завжди і скрізь небагато. Вони знайдуть роботу в будь-якому випадку. Перспективи ж для більшості претендентів багато в чому залежать від ситуації на ринку праці, яка визначається головним чином положенням в економіці країни. При цьому потрібно враховувати, що робочі місця починають скорочувати через деякий час після погіршення економічної ситуації, а починають відкривати їх найчастіше при появі перших ознак пожвавлення, для підготовки до прийдешнього зростання продажів.

Ситуація в економіці і попит на робочу силу

У листопаді минулого року Мінекономіки випустило середньостроковий прогноз потреби у робочій силі в країні. За розрахунками чиновників, найбільший попит в 2015-2018 рр. буде на прості професії в сільському господарстві, торгівлі та сфері послуг. Очікується зростання попиту на продавців і демонстраторів. Також буде спостерігатися попит на робітників у транспортній та будівельній галузях, у сфері видобутку корисних копалин. Збережеться потреба у водіях і робочих з обслуговування пересувної техніки, працівниках, що надають персональні та захисні послуги. Подальший розвиток економіки потребують інженерних кадрів, професіоналів в галузі фізики, математики і технічних наук. Згідно з прогнозом, буде активно розвиватися сфера інформації та телекомунікації, зросте потреба у фахівцях IT-сектора. Крім того, адаптація вітчизняних підприємств до стандартів ЄС викличе додаткову потребу в робочих металургійних і машинобудівних професій.

Найбільший попит буде на прості професії

Цей, прогноз буде враховуватися при формуванні державного замовлення на підготовку фахівців.

Якщо ж повернутися до того, що економіка визначає погоду на ринку праці, є ряд факторів, що дозволяють сподіватися на покращення:

– надходження міжнародної допомоги дозволить стабілізувати ситуацію у фінансовій сфері;
– здешевіла гривня дозволить експортерам нарощувати продажі; допоможе їм і зростання попиту на їх продукцію, що почався на світових ринках, а також розширення можливостей експорту до країн ЄС, Білорусі, Казахстану та ін. Цей же фактор сприяє розвитку проектів з імпортозаміщення (так НАЕК “Енергоатом”, генераторное устаткування якої вироблено в Росії , прийняла рішення закуповувати запчастини та нове обладнання у вітчизняних виробників);
– влада обіцяє боротьбу з корупцією, децентралізацію – це може привести до полегшення умов для ведення бізнесу;
– відносно низькі світові ціни на енергоносії будуть сприяти зниженню собівартості української продукції;
– зростання військових замовлень забезпечить відродження і розвиток підприємств ВПК (в 2015 р Міноборони на розвиток озброєння використовує в 3,6 разів більше коштів, ніж в 2014 р – 14 млрд грн);
– уряд обіцяє стимулювати мале підприємництво, тому розширюються можливості в тому числі і для самозайнятості населення;
– можливо початок відновних проектів в Донбасі.
Найсильнішим ж негативним фактором, що зберігає свою дію, є падіння внутрішнього попиту, як з боку населення, так і компаній. Причин тому кілька. Це і загальний стан невизначеності, що змушує відкладати великі придбання; і двозначна інфляція, що скорочує реальні доходи (зростання споживчих цін за підсумками 2014 склало 24,9%); і безробіття (повне або часткове); і зростання тарифів ЖКГ. За даними Держстату, реальна зарплата в Україні на кінець жовтня склала 95% від торішнього рівня.

Падіння попиту з боку населення безпосередньо позначається на роздрібних продажах (за 11 місяців минулого року в порівнянних цінах товарообіг впав на 7,5%), сфері послуг, банках, страхових компаніях, транспорті, житловому будівництві, а через них відбивається на всій економіці.

Положення в окремих галузях

До напрямів, які отримали зараз стимули для зростання, і де тому будуть потрібні нові працівники, можна віднести:

– внутрішній туризм (їздити відпочивати за кордон стало дорого);
– “Демократичне” громадське харчування, фастфуд, доставка їжі;
– виробництво одягу та взуття. Великі підприємства вже зараз відчувають нестачу працівників завдяки замовленням від Міноборони та інших силових структур, що різко зросли;
– виробництво обладнання для альтернативної енергетики (стимулює до цього зростання тарифів);
– агросектор, особливо компанії, що поставляють продукцію на експорт;
– розробка ПЗ;
– сервіси, пов’язані з різними формами “економіки довіри” або спільного використання, засновані на моделі Р2Р (користувач – користувачеві).
На жаль, всі ці напрями не дуже ємні з точки зору персоналу. У галузей же і напрямів, в яких задіяно багато працівників, мало надій на поліпшення найближчим часом. До їх числа можна віднести:

– металургію;
– машинобудування (основну частину підприємств);
– банки;
– страхові компанії (їм поки можна сподіватися хіба що на запуск страхової медицини);
– рітейл;
– телекомунікації;
– юридичні послуги;
– турфірми, націлені на виїзний туризм;
– фармацевтику;
– готелі і ресторани;
– будівництво.
Але і в цих умовно-депресивних галузях ситуація не однозначна. Завжди знаходяться підприємства і компанії, які з різних причин відчувають себе хоч трохи, але краще, ніж колеги по галузі. Вони і привертають новий персонал.

Барометр ринку праці

У році, на ринку праці багато в чому будуть зберігатися тенденції, що проявилися в минулому році. Певне уявлення про них можна отримати, якщо скористатися даними сайтів з працевлаштування. Зокрема, hh.ua регулярно аналізує свої бази і проводить опитування, за результатами яких випускає звіти.

ПІДСУМКИ-2014. Кількість пропозицій роботи скоротилося на 30%. Не було професійних сфер, де б спостерігалася позитивна динаміка в порівнянні з минулим роком. Менше ніж інші від кризи постраждали такі професійні сфери: “Інформаційні технології”, “Виробництво”, “Робочий персонал”, “Домашній персонал” і “Безпека” (але у сфері IТ ситуація виглядає непоганою тільки завдяки компаніям, що займаються аутсорсингом). Більше за інших постраждали готельно-ресторанна сфера, страхування, видобуток сировини, наука і освіта, а також автомобільний бізнес.

Обвал кількості вакансій по ринку відбувся в травні-червні, після чого настала умовна стабільність.

Найбільше вакансій за рік пропонували в сферах інформаційних технологій, продажів і маркетингу. На четвертому місці пропозиції для адміністративного персоналу, на п’ятому – вакансії для банківських працівників.

Більшість компаній не змогли підвищити зарплату своїм співробітникам. У той же час бонуси і премії виплачували.

Середня конкуренція за рік зросла в два рази і до грудня склала п’ять претендентів на одне робоче місце. Найвища конкуренція спостерігалася серед юристів, фінансистів, керівників, молодих фахівців і працівників некомерційних організацій. Найнижча – серед працівників страхової сфери, програмістів і системних адміністраторів, медичних представників і фармацевтів, робочого персоналу та фахівців з продажу.

Зарплатні побажання шукачів по порівнянні з попереднім роком майже не змінилися. Більшість компаній не змогли підвищити зарплату своїм співробітникам. Третина роботодавців не переглядали зарплати і компенсації, а 14% компаній були змушені їх скоротити. 41% зуміли підвищити оплату окремим фахівцям. Тільки п’ята частина роботодавців підвищила зарплату всім співробітникам, але в середньому не більше ніж на 10%.

У той же час бонуси і премії виплачували. Половина компаній робила це на тому ж рівні, що й роком раніше, 12% – зменшили фіксовану частину, але збільшили бонусну, стільки ж просто збільшили додаткові виплати. Чверть роботодавців були змушені скоротити додаткові виплати або відмовитися від них.
Відносно нова тенденція на ринку праці – укрупнення вакансій (тобто розширення обов’язків) і скорочення зарплат для нових співробітників у порівнянні з попередніми. Тільки половина компаній пропонувала кандидатам таку ж зарплату, як і у їхніх попередників.

КАК КОМПАНИИ НАБИРАЛИ ПЕРСОНАЛ

У зв’язку зі зниженням кількості вакансій закономірно зросла відношення числа резюме до кількості вакансій. У минулому році середнє значення склало 4,2 (в 2013 р було 2,6, а в 2012 р – 2,2). Найвища конкуренція серед претендентів в попередні кілька років постійно спостерігалася у Києві (в 2014 р тут 4,8 здобувачів на одну вакансію). Проте в минулому році лідером за кількістю вільних фахівців став Донецьк (7,8 здобувачів). У Харківській області – 4,2 претендента, в Дніпропетровській – 3,9, в Одеській – 3,7. Самі низька конкуренція була в Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій і Хмельницькій областях – там ставлення варіює від 2,1 до 2,6.

Тенденції в ключових професійних сферах

Інформаційні технології в цілому і розробка ПЗ в найменшій мірі постраждали від кризи. Це практично єдина галузь, де частина компаній змогла індексувати заробітні плати відповідно до зростання курсу валют. Рівень конкуренції в цій сфері – один з найнижчих, всього один фахівець на вакансію.

Більшість вакансій пропонують програмістам і розробникам. Портал для розробників DOU в листопаді опублікував результати опитування українських IT-фахівців про роботу за кордоном. Виявилося, що, незважаючи на те, що сегмент IT в нашій країні вважається перспективним, багато представників цієї професії все ж хочуть виїхати з України. Так, 76% респондентів думають про переїзд, 14% вже працюють в іншій країні, 2% мають досвід роботи за кордоном, але повернулися в Україну, і тільки 8% переїжджати не планують.)

Інформаційні технології в цілому і розробка ПЗ в найменшій мірі постраждали від кризи.

Продажі – друга за кількістю вакансій сфера, вони становлять 19% від усіх пропозицій про роботу, а кількість резюме – близько 11%. Але кількість вакансій за рік скоротилося на 47%. Конкуренція в цій сфері одна з найнижчих – дві людини на три вакансії. Але знайти роботу, як і знайти співробітника непросто. Причина в те, що є значна різниця між тим, що пропонують компанії (низький рівень фіксованої ставки, високий рівень бонусної складової при низькому рівні продажів на ринку) і тим, чого очікують здобувачі (гідну фіксовану оплату). Найчастіше в сфері продажів затребувані фахівці з прямого продажу та роботи з клієнтами, керівники.

Виробнича сфера також постраждала – вакансій стало на 20% менше. Але з’явилася готовність зарубіжних компаній вербувати українських фахівців, причому в якості роботодавців готові виступати як компанії з країн СНД, так і ЄС. Конкуренція в цій сфері невисока – близько двох фахівців на одну вакансію. Найчастіше затребувані технологи та головні інженери в харчовій та металообробній галузях.

КОЛИЧЕСТВО ОТКЛИКОВ НА ОДНУ ВАКАНСИЮ

Число вакансій для керівних працівників скоротилося майже на 50%. Середній рівень конкуренції – один з найвищих: чотири фахівці на одне місце, а в деяких спеціалізаціях (юристи, фінансисти, управління персоналом) конкуренція досягає 10-15 осіб. Найбільш затребуваними залишаються керівники, які вміють організувати продаж, а значить, і забезпечити виживання бізнесу.

З початком кризи багато компаній переглянули свої можливості з працевлаштування молодих фахівців, тому кількість вакансій для них скоротилася на 35%. Закономірно, що ця сфера – постійний лідер за рівнем конкуренції: на одну вакансію тут претендує близько 10 претендентів. Найбільш затребувані роботодавцями молоді фахівці, готові працювати в сфері продажів та адміністративними працівниками (секретарями, асистентами, кур’єрами).

Число вакансій для керівних працівників скоротилося майже на 50%

Маркетинг – третя за кількістю вакансій професійна сфера: 10% всіх вакансій і 6% резюме. Але незважаючи на високу затребуваність фахівців, кількість вакансій скоротилася на 40%. Але рівень конкуренції – один з найнижчих: на дві вакансії претендує три претендента. Однак більшість вакансій передбачають роботу в інтернет-маркетингу.

ОЧІКУВАННЯ ВІД 2015. У зв’язку з непростим минулим роком щось прогнозувати на 2015 р. більшість роботодавців (47%) не беруться, 21% розраховує на стабілізацію без особливих поліпшень, 20% – на розвиток і зростання бізнесу, а 11% очікують подальшого спаду.

Більше за інших на зростання в 2015 р розраховують IТ-компанії та підприємства оптової торгівлі, а найбільші песимісти – енергетичні, логістичні та медіакомпанії.

Дані Держстату щодо ринку праці України в 2014 р.

Можна довго сперечатися про те, чи правильно оцінює Держстат безробіття, чи достовірні його дані по зарплатах і т.д. Але іншого статистичного відомства у нас в країні немає, тому доводиться жити з тим, що є.

Наявний доход населення у розрахунку на одну людину

	Величина доходу за квартал, грн.	Приріст в річному обчисленні, %
III квартал 2014	7 400	104,7
II квартал 2014	6 900	108,2
I квартал 2014	5734	103,9

Середньомісячна зарплата, в розрахунку на одного штатного працівника, грн.

	Січень	Січень-листопад
Вся Україна	3167	3439
Київ	4783	5290

Зареєстровані безробітні

	Січень-березень		Січень-вересень
	тис. чел.	у % до населення працездатного віку	тыс. чел.	у % до населення працездатного віку
Вся Україна	500,4	1,9	464,9	1,8
Київ	9,5	0,5	11,6	0,6

Безробітне населення у віці 15-70 років

	Січень-березень		Січень-вересень
	тис. чол.	%	тис. чол.	%
Вся Україна	1806,0	9,0	1781,5	8,9
Київ	96,3	6,6	95,8	6,5

Економічно активне населення у віці 15-70 років

	Січень-вересень
	всього, тис. чол.	доля занятих, %
Вся Україна	20122,1	63,0
Київ	1470,2	67,3

Попит і пропозиція на ринку праці

	Зареєстровано безробітних, тис. чол.	Кількість вакансій, зареєстрованих у центрах зайнятості, тис. од.	Кількість безробітних на одну вакансію, чол.*
Січень	504,9	52,3	97
Травень	456,1	50,6	90
Листопад	450,6	45,5	99

* В ноябре этот показатель с Киеве составлял 21 чел., а в Хмельницкой области – 416 чел.

Структура зареєстрованих безробітних, тис. чол.

	Січень	Травень	Листопад
Всього	504,9	456,1	450,6
жінки	253,7	248,8	260,5
чоловіки	251,2	207,3	190,1
жителі міст	280,7	289,6	288,8
жителі сіл	224,2	166,5	161,8

Працевлаштування зареєстрованих безробітних

	Влаштовано за місяць
	тис. чол.	доля серед зареєстрованих, %
Січень	24,7	4,4
Травень	50,7	9,3
Листопад	32,1	6,3