simya.com.ua
Українську армію цього року поповнять три хвилі мобілізації, а також призов на строкову службу. Загалом мобілізація триватиме сім місяців і передбачає не лише заміну бійців, які протягом тривалого часу перебувають в зоні АТО, а й збільшення кількості українських солдат до 250 тисяч.
Кого мобілізують?
Офіційних документів про мобілізацію поки немає, тому робити висновки про чисельність, вік та інші характеристики, за якими українським чоловікам відправлятимуть повістки, поки можна лише зі слів секретаря РНБО Олександра Турчинова, представників Міноборони та президента.
Перша хвиля мобілізації розпочнеться 20 січня і триватиме 90 днів – до 20 квітня. За цей період армію планують поповнити 50 тисячами солдат.
Міністр оборони Степан Полторак зазначив, що ця мобілізація відбуватиметься в два етапи, протягом яких в армію заберуть 24 і 26 тисяч осіб відповідно. Він також підкреслив, що рішення щодо другої і третьої хвилі мобілізації ще не прийняли, але у разі потреби вони відбудуться.
Друга хвиля має розпочатися відразу за першою – 20 квітня і триватиме 60 днів. Запланована кількість мобілізованих – 13,5 тисяч осіб. Третя хвиля так само триватиме 60 днів – з 20 червня до 20 серпня, і планує охопити 40 тисяч осіб.
Згідно із українським законодавством, мобілізаційним вважається вік від 18 до 60 років, проте керівництво країни ухвалило рішення про те, що призиватимуть чоловіків із 25-річного віку.
Перевагу надаватимуть тим, хто має спеціальність танкіста, артилериста, оператора систем, які є в усіх напрямках служби в українській армії, а також особам, які вміють керувати зенітно-ракетними і протитанковими комплексами, кухарям та будівельникам.
Проте це не означає, що повістка не може прийти і тим, хто такими спеціальностями не володіє. Міноборони вирішило не лише брати готових спеціалістів, а й навчати бійців без досвіду.
Метою першої хвилі мобілізації є ротація військових, які вже тривалий час воюють в зоні АТО. Друга і третя хвилі будуть спрямовані на створення необхідного резерву армії: її чисельність хочуть збільшити до 250 тисяч.
Наразі кількість військовослужбовців Збройних сил України становить близько 150 тисяч, плюс 33 тисячі бійців Національної гвардії і близько 20 тисяч прикордонників.
Офіційно заплановану кількість призовників не називають ні військкомати, ні Міноборони. Називають лише орієнтовні цифри: з району, де проживає близько п’яти тисяч осіб, які відповідають критеріям мобілізації, повістки прийдуть трьом-чотирьом сотням із них.
Крім того, наступна хвиля часткової мобілізації має увімкнути «зелене світло» для призову до лав армії добровольців. У Міністерстві оборони запевняють, що саме патріотично налаштованих та психологічно підготовлених чоловіків мобілізуватимуть щонайперше.
Кого призвуть на строкову службу?
У квітні-травні планують відновити призов на строкову службу. Збираються призвати 40 тисяч новобранців віком від 20 до 27 років. Для тих, хто має вищу освіту, служба триватиме рік, хто не має – півтора. Їх обіцяють не відправляти в зону АТО.
Військові вказують на цікавий нюанс вітчизняного законодавства: можливості призову на строкову службу під час мобілізації наразі не передбачено. Адже коли вона оголошена, жоден із призваних строковиків не має права залишити свою частину, навіть коли строк служби минув.
Проте, за словами Турчинова, призвані у 2015 році строковики повинні будуть замінити раніше призваних хлопців. Їх хочуть демобілізувати, адже більшість із них через АТО «переслужили» вже по півроку.
При строковому призові зберігатиметься загальне правило: в армію не будуть забирати батьків двох і більше дітей, звільнених за станом здоров’я, студентів та аспірантів.
Таким чином, загалом цього року в армію можуть призвати близько 140 тисяч чоловіків віком від 20 до 60 років: 100 тисяч згідно із мобілізацією та 40 тисяч – на строкову службу.
Що робити, коли отримав повістку?
Згідно із законом «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» військовозобов’язані, яким прийшла повістка військового комісаріату про прибуття для призиву на збори, зобов’язані прибути в пункт і термін, які зазначені у повістці.
Повістки можуть присилати як випускникам воєнних кафедр цивільних вузів, які не проходили військової служби, так і будь-кому із тих, хто не служив. У військкоматі або лише звіряють обліковий запис, або якщо призовник має затребувану військову спеціальність дають направлення на медкомісію. Якщо за результатами медкомісії особу визнають придатною до військової служби, із нею проводять бесіду на предмет бажання/небажання служити. Перевагу при відборі віддають тим, хто проходив строкову службу.
Види повісток:
– повістка з пропозицією («пропоную») з’явитися для звірки облікового запису або співбесіди;
– повістка з вимогою («наказую») з’явитися у військкомат для проходження медкомісії;
– повістка з вимогою («наказую») з’явитися з речами у вказаний пункт збору (для військовозобов’язаних, які пройшли співбесіду, медкомісію і отримали мобілізаційне розпорядження).
Усім, хто перебуває на військовому обліку, з моменту оголошення загальної повної мобілізації (зараз планується лише часткова), заборонено змінювати місце проживання без спеціального дозволу.
Скільки коштує «відкосити»?
Для тих, хто спробує ухилитися від призову або, як кажуть у народі, «відкосити», українське законодавство передбачило кілька способів впливу і покарань, як адміністративних, так і кримінальних.
У випадку, якщо особа не з’явилася до військкомату за повісткою, Кодекс про адміністративні правопорушення передбачив штраф від 10 до 30 неоподаткованих мінімумів, тобто – 170–510 грн. Якщо протягом року ця особа вже вчиняла таке правопорушення, розмір штрафу становитиме від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів (510–1700 грн). Проте виплата штрафу не звільняє військовозобов’язаного від мобілізації.
Крім того, Кодекс про адмінпорушення передбачає доставку порушника у відповідний орган для складання протоколу. Тобто працівники військового комісаріату або міліції можуть силоміць відвести до військкомату людину, яка добровільно не з’явилася, аби стягнути штраф, і заодно факт перебування в військкоматі «оформити» як прибуття для відправлення у військову частину для проходження служби.
Із моменту такого оформлення для охочих «відкосити», якщо вони, наприклад, спробують не з’явитися на збори, відправлення у військову частину або втекти з навчань наступає кримінальна відповідальність.
Відповідальність може бути різною:
– самовільне залишення військової частини чи місця служби: від утримання в дисциплінарному батальйоні терміном до двох років і до позбавлення волі терміном до десяти років;
– дезертирство: до 12 років позбавлення волі;
– ухилення від військової служби шляхом нанесення собі каліцтва чи іншим способам: до 10 років позбавлення волі.
За матеріалами «Обозреватель», «Кореспондент», «Ліга.net», «Радіо Свобода», «Слово і діло»
