UNIAN.NET
Майбутнє підвищення ціни на газ у п’ять разів і в півтора на тепло змусять українців відмовитися від перевіреної часом системи підтримки оптимальної температури в приміщенні, що складається з гарячої чавунної батареї та відкритої навстіж кватирки.
Багатьом доведеться навчитися користуватися терморегуляторами, рекуператорами і лічильниками тепла, пише TCH.ua з посиланням на видання “Новий час”.
Крок перший: облік і контроль
Як правило, компанії-постачальники тепла і газу обманюють своїх споживачів, списуючи на них більше ресурсів, ніж ті витратили насправді. “Це стає очевидним після встановлення лічильника на газ, коли споживач починає платити на 40-50% менше, або встановлення лічильника на тепло і терморегуляторів – економія виходить на рівні 20-25%”,- підрахував голова наглядової ради групи компаній Укртепло Іван Надєїн.
Найпростіший тепловий лічильник обійдеться в 1,4 тис. грн, дорогий може потягнути і на 5 тис. грн. Установка коштує ще 3-4 тис. грн. Проблема полягає в тому, що установку теплолічильників можна виконувати тільки на підставі проекту, узгодженого з теплопостачальною організацією. Він повинен розроблятися спеціалізованою організацією. Кожен квартирний лічильник тепла повинен проходити перевірку раз в три-чотири роки. А її вартість може сягати і 2,5 тис. грн.
З газовими лічильниками справи йдуть простіше. Купити такий лічильник можна за 350-800 грн. Монтажні роботи обійдуться ще від 750 до 1,3 тис. грн залежно від складності робіт.
Крок другий: збереження сплаченого
Утеплення свого будинку. “Якщо в звичайному панельному будинку температура взимку коливається в районі 17°С, то після утеплення стін може досягати 23-25°С”,- говорить голова Асоціації альтернативних видів палива Віталій Давій.
Окрім утеплення стін, варто закачати рідкий пінопласт між стиками залізобетонних панелей або рядами цеглин. Замінити старі вікна на металопластикові з потрійним склопакетом і газовим наповненням або хоча б утеплити старі. Необхідно зміцнити на стіні за батареями фольгу, вона буде відбивати тепло і направляти його в будинок, а не на вулицю. І, звичайно ж, чавунні радіатори слід замінити на алюмінієві.
Провітрювання приміщень через відкрите вікно призводить до того, що до 50% тепла просто гріє вулицю. Замість цього слід встановити вентиляцію і обов’язково з рекуператором.
В залежності від розміру квартири і кількості вікон таке утеплення в середньому буде коштувати близько €1,5 тис. І в цьому криється проблема. Справа не тільки в ціні, але і в окупності витрат. У Світовому банку підрахували, що така модернізація дозволить скоротити споживання тепла на 30-40%. Там же підрахували, що витрати на тепло середньої сім’ї в Україні в найближчі три роки зростуть з €195 до €500 в рік. Відповідно, всі зазначені заходи дозволять українцям економити до €200 на рік і окупляться не раніше ніж за сім років.
Крок третій: пошук товариша по нещастю
Зусилля окремо взятих споживачів, звичайно, можуть поліпшити ситуацію. Однак, за словами заступника директора Інституту проблем екології та енергозбереження Сергія Єрмілова, всі ці кустарні заходи не настільки ефективні, як централізоване утеплення будинків. Вони псують зовнішній вигляд міста. А на стику теплоізоляції починаються руйнівні процеси.
Централізоване утеплення будинків дозволяє зменшити споживання тепла і, як наслідок, газу в два-три рази. Справа в тому, що, крім стін, теплові втрати відбуваються також через систему вентиляції, під’їзди, підвальні приміщення та покрівлю.
За розрахунками Світового банку, на один будинок у цьому випадку потрібно витратити $ 150-200 тис. або $ 2,3-3 тис. на квартиру. Він зазначає, що практично всі країни Європи, включаючи країни Балтії, утеплювали будинки централізовано. Їхні первинні витрати на обігрів істотно скоротилися – вони вже витрачають в два рази менше в фізичному вираженні, а в Німеччині – в три рази менше.
Крок четвертий: допомога постачальнику усвідомити проблему
В Україні тільки 43% виробленої енергії доходить до домогосподарств – решту становлять втрати в ході транспортування. У розвинених країнах на всьому цьому етапі втрачається не більше 20 %. Всі витрати списуються на споживачів.
Як розповів голова Держенергоефективності Сергій Савчук, зараз готується до прийняття законопроект про енергосервісні компанії, згідно з яким вони зможуть інвестувати кошти в зниження тепловтрат і заробляти за рахунок зекономлених грошей. ”
Коли цей ринок розвинеться, можна буде заощадити 4-5 млрд куб. м газу в рік”,- говорить Єрмілов. Читайте також: Українські школярі представили власні винаходи, які дозволяють значно економити
Крок п’ятий: пошук альтернативи
Найбільш радикальним виходом в разі зростання ціни на природний газ є повна відмова від його використання.
Наприклад, твердопаливний котел обійдеться в $ 3-5 тис. Вигода від встановлення котла сьогодні не зовсім очевидна. Дві тонни пелет з пресованої деревини заміщують тисячу кубометрів газу і коштують близько 4 тис. грн. При нинішній ціні газу їхнє використання невигідне. Але коли газ подорожчає до ринкового рівня (5,4 тис. грн за 1 тис. куб. м), такий котел стане непоганою альтернативою.
“Також хороші перспективи має напрям електричних котлів, що працюють за мінімальним нічним тарифом на електроенергію. Вночі він нагріває воду і накопичує в теплоакумуляторах, а вдень використовує для опалення. Такі проекти окупаються за півроку”,- підкреслює Давій.
Серед інших способів відмови від газу – перехід на електроопалення, зокрема через систему теплої підлоги, що за умови збереження нинішніх цін на електроенергію буде вигідніше звичайного.
