zhitomir.info
Близько двох сотень бійців 95-ї бригади повернулись зі сходу України до Житомира вранці 9 березня. Зустріти військовослужбовців прийшли рідні та близькі. В руках люди тримали державні прапори та символіку ВДВ.
Родичі військових кажуть: давно не бачили рідних і дуже чекають зустрічі.
«Хвилюємось, дуже-дуже хочемо, щоб він до нас повернувся, нікуди більше не йшов. Сподіваємось, що його вже залишать і не будуть забирати нікуди. Ну, і щоб всі хлопці вернулись живі здорові, щоб все було добре», – – розповідає сестра військовослужбовця 95-ї бригади Лілія Бондарчук.
«Зараз в даний час, не бачила вже три місяці. А так вже через два дні буде рік, як він мобілізований. І цілий рік він знаходився в зоні. А сьогодні я його жду з трепетом, на емоціях вся. Дочекаюсь і заберу додому», – каже мати військового Тетяна Бажан.
Військовослужбовці, які повернулись до Житомира, розповідають: виконували різні бойові задачі на передовій і раді нарешті повернутись додому.
«Почуття, знаєте, як приїхати з війни на рідну землю – готовий впасти на землю і цілувати її. Там справді тяжко було, але ми вижили і приїхали на свою рідну землю. Були і на передовій, були і на шахті. Я сам заправник, заправляв бойову техніку, і під’їхати було тяжко і виїхати було тяжко, але з бойовим завданням ми справились, зробили свою роботу і живі-здорові приїхали», – розповів боєць 95-ї бригади Микола Дайнюк.
Військовослужбовець 95-ї бригади Максим Ткачук каже: привіз з собою прапор, який хоче показати учням у рідній школі.
«Додому повернувся. Ніхто не бійтесь, там сильно не кусаються. Жити можна. Прапор цей я везу в рідну школу, там де я вчився щоб показати хлопцям, щоб вони не лякались. Хай служать, хай йдуть – це добре», – розповідає Максим Ткачук.
«Великих проблем з матеріального забезпечення немає. За технікою так – є свої труднощі. Самі розумієте – нового на сьогодні, на жаль, не дають. Дають те, що було на збереженні, трошки реанімують його, скажімо так, приводять в порядок і воно потрапляє в райони виконання бойових завдань. Ламається – ремонтуємо. З технікою є проблеми. Більше проблема в тому, що не вистачає фахівців, які на сьогодні могли б навчити особовий склад, ну, і очолити безпосередньо при виконанні бойового завдання», – розповідає офіцер 95-ї ОАЕМБр Сергій Нестеренко.
