bbc.co.uk
В українській армії 18 березня почнеться демобілізація. Зі служби звільнятимуть бійців, яких призвали під час першої хвилі часткової мобілізації весною 2014 року.
Як проходитиме цей процес, чи може він призвести до зниження обороноздатності армії – ВВС Україна розповіли у міністерстві оборони та експертних організаціях.
Рік мінус десять днів
В своєму указі від 14 січня 2015 року президент Петро Порошенко постановив провести демобілізацію у період з 18 березня по 1 травня.
Першими у запас почнуть відправляти бійців, які пішли в армію у березні 2014 року – саме тоді виконувач обов’язків глави держави Олександр Турчинов оголосив початок часткової мобілізації через “загострення суспільно-політичної ситуації на Кримському півострові”.
Розраховувати на демобілізацію, відповідно до указу Порошенка, зможе той, хто відслужив трохи менше року – бійців звільнятимуть у запас “не пізніше ніж за десять діб до закінчення однорічного строку їх перебування на військовій службі”.
Тобто, почати оформлювати звільнення деякі військовослужбовці могли вже 8 березня.
Тримати в армії мобілізованих більше року законодавство не дозволяє – лише рік держава гарантує бійцям збереження заробітку і робочих місць, на яких вони працювали до служби.
“При звільненні в запас особовий склад буде зарахований до оперативного резерву військових частин і буде перебувати в готовності до застосування на випадок масштабної агресії противника”, – розповів під час одного з брифінгів перший заступник начальника Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генштабу ЗСУ генерал-майор Володимир Талалай.
У Адміністрації президента підтвердили ВВС Україна, що у випадку оголошення загальної мобілізації саме цей оперативний резерв – військовослужбовці, що вже мають досвід ведення бойових дій на Сході – буде призваний в першу чергу для посилення угрупувань військових сил.
Не день, не два
Як розповіли ВВС Україна у міністерстві оборони, процедурно демобілізація буде проходити у кілька етапів.
Спочатку боєць з передової повертається в базовий табір, де знаходиться його частина чи підрозділ. Там він передає свої справи – передовсім зброю та техніку, які на нього записані.
Потім військовослужбовець повертається в місце постійної дислокації його частини. Наприклад, для 72-ї бригади це Біла Церква, для 95-ї – Житомир, для 79-ї – Миколаїв.
Там боєць остаточно розраховується та отримує відповідні документи про службу. За бажанням він також може пройти медогляд у військових закладах.
“Треба розуміти, що все це триває не день і не два, залежить від організації, за яку відповідає командир. Можуть відбуватися затримки на день-два. Але все одно “дембель” неминучий, все одно людина найближчим часом потрапить додому”, – розповів ВВС Україна заступник начальника Департаменту інформаційних технологій міністерства оборони полковник Сергій Галушко.
Перехід на контракт
Демобілізовані можуть залишитися в армії й служити вже за контрактом.
“Людина, яка хоче продовжити службу, звертається і підписує “короткостроковий контракт на період до закінчення особливого періоду”. Тобто, стає контрактником з відповідним забезпеченням”, – відзначає Сергій Галушко.
За словами полковника, до нього вже звертаються військовослужбовці, які планують продовжувати службу в ЗСУ.
“Певна кількість людей в будь-якому разі залишиться, тому що вони відчувають у собі потребу залишитися та виконувати обов’язки в ролі контрактників. Їм буде пропонуватися і вища зарплата, і решта гарантій”, – підтверджує Андрій Тетерук, член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони та командир батальйону “Миротворець”.
Підтримка обороноздатності
Головна задача, яку ставить перед собою військове керівництво під час демобілізації, – не допустити зниження обороноздатності армії.
А для цього, каже Сергій Галушко, командирам треба шукати компроміс у тому, скільки бійців, як та коли відводити з передової й заміняти новими мобілізованими.
“Зараз командири частин паралельно вирішують три завдання: виконують бойові задачі в зоні АТО, отримують по ротації нових людей, які пройшли підготовку в навчальних центрах, а також готують демобілізацію”, – зазначає полковник.
За таких умов певні ризики все ж виникають, кажуть військові експерти.
“Головний ризик – зі збройних сил можуть піти люди, які вже мають досвід та які за інших обставин залишилися б. Причини, через які вони підуть, – трагічні помилки командування під час проведення операцій, недоліки забезпечення армії”, – попереджає Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.
Він також не виключає активізацію бойових дій за період проведення демобілізації: “Противник використовує вигідні можливості для себе й, очевидно, демобілізація – один з таких факторів”.
“Ми не виключаємо можливості наступу, тому й проводяться всі необхідні попереджувальні заходи. Мобілізація населення – це можливість запобігти наступам на будь-якому напрямі. Як тільки ворог буде бачити, що ми готові виставити скрізь необхідну кількість людей, ніхто на “бліцкріг” не піде. На затяжну ж війну вони не готові, інакше вже давно її б розпочали”, – додає Андрій Тетерук.
“Демобілізація буде здійснюватися не одним ривком, а по відпрацьованому плану-графіку. Тому суттєвого зниження боєздатності українських частин та підрозділів, які беруть участь у АТО, думаю, не відбудеться”, – зазначає експерт Центру військово-політичних досліджень Костянтин Машовець.
Зміна є
Водночас військові кажуть – заміна в зону АТО вже надходить.
“Учбові центри вже направляють людей на службу”, – говорить Сергій Галушко.
У прес-службі Адміністрації президента України як верховного головнокомандувача ЗСУ кажуть – усі ризики від демобілізації оцінювалися. Щоб їх уникнути, розробили спецпрограму підготовки мобілізованих.
Під час навчань обов’язковими є практичні заняття з вогневої підготовки як із стрілецької зброї, так і з бойових машин, водіння танків, БМП та БТР, тактики дій солдата в бою та фізичних вправ. Інструктори – військові, які мають досвід участі в АТО.
“По завершенню цієї підготовки військовослужбовці відправляються до підрозділів на полігони військових частин, де беруть участь у проведенні бойового злагодження у ланці відділення-взвод-рота-батальйон протягом 15 діб”, – повідомили у прес-службі.
На полігонах бійці проходять практику з тактики дій підрозділу у різних видах бою, здають заліки для визначення рівня їх підготовки та беруть участь у тактичних навчаннях з бойовою стрільбою.
“Тільки після закінчення навчання, бойового злагодження, забезпечення всім необхідним спорядженням, зброєю та військовою технікою мобілізовані будуть направлені для виконання завдань”, – повідомили у прес-службі глави держави.
За планами четвертої хвилі мобілізації, українська армія має поповнитися близько 50 тисячами нових бійців. Орієнтовно стільки ж людей було мобілізовано під час першої хвилі у березні 2014 року. І кількість демобілізованих цією весною має знаходитися в межах 50 тисяч.
Однак, кажуть в Міноборони, зараз “дембелів” буде менше – через бойові втрати вбитими, полоненими та зниклими безвісти.
Так само поки що не звільнятимуть у запас деяких поранених, які проходять тривале лікування у профільних військових госпіталях.
