inspired.com.ua
«Зелене» таксі, знижки та продукти в обмін на екологічну поведінку, енергія зі сміття та інші цікаві ініціативи найбільших міст світу.
Осло: інтелектуальні ліхтарі і енергія з відходів
Більше десяти тисяч ліхтарів на вулицях норвезької столиці об’єднані в систему, яка управляється центральним комп’ютером, враховує погодні умови і потреби клієнтів прилеглих магазинів і кафе. Старі освітлювальні прилади в системі замінили на високоефективні натрієві лампи високого тиску.
Яскравість конкретного ліхтаря можна регулювати за потребою. Такі лампи простіші в обслуговуванні, а система дозволяє заздалегідь дізнатися, коли прилад потребує заміни. Таким чином, в Осло скорочується енергоспоживання і викиди парникових газів.
Крім розумного освітлення, в Осло діє програма «Енергія з відходів». Вона дозволяє отримувати енергію для опалення більш ніж з 70% сміття при переробці. Наприклад, на сміттєвих полігонах заборонено розміщувати біорозкладні відходи.
Вони відправляються на біогазовий завод, де перетворюються на паливо для міських автобусів. Утворений на полігонах метан по трубопроводу направляють на сміттєспалювальні заводи, де він використовується як додаткове паливо.
Нью-Йорк: пінопласт під забороною
Нью-Йорк став найбільшим містом США, в якому введена офіційна заборона на упаковку з пінопласту. З 1 липня 2015 склянки, кухлі, тарілки, харчові контейнери та гранули, які використовуються для пакування речей при пересиланні, зникнуть з ресторанів, магазинів і підприємств міста.
Про це заявив мер мегаполісу Білл де Блазіо після постанови Департаменту гігієни про те, що пінопласт не може бути перероблений. Вторинного ринку для використання упаковки з пінопласту також не існує, а на її розкладання підуть сотні років.
Щорічно в Нью-Йорку в сміття потрапляє близько 30 тисяч тонн пінопласту. Заборона на такий вид упаковки вже діє в Сан-Франциско, Сіетлі та Портленді.
Гаага: еко-таксі і розумна система опалення будівель
В одному з найбільших міст Нідерландів з’явився парк «зелених» таксі, який повністю складається з електромобілів. Пасажири можуть зупинити вільний електромобіль на вулиці міста або оформити замовлення по телефону. На «зеленому» таксі можна не тільки здійснювати поїздки по місту, а й замовити туристичну поїздку по Гаазі.
Наприклад, для того, щоб відвідати будівлю міської адміністрації, де цілий рік підтримується комфортна температура завдяки незалежній системі опалення та кондиціонування за допомогою підземних вод. Труби розташовані по всьому периметру Сіті-Холу, що дозволяє прогрівати приміщення взимку і охолоджувати влітку.
Токіо: ефективний водопровід і підземна парковка велосипедів
У столиці Японії функціонує одна з найефективніших систем водопостачання та водовідведення у світі. В її основі – найсучасніші методи контролю витоків, система інтелектуальної діагностики стану водопроводу і швидкісний ремонт за принципом усунення проблеми в той же день. В результаті кількість води, яка безповоротно губилася в місті, зменшилася вдвічі.
З недавнього часу в місті діє підземна антисейсмічна парковка для велосипедів. Система Eco-Cycle Underground Park керується всього однією кнопкою: власник набирає код і паркує велосипед за вісім секунд.
Такий спосіб зберігання дозволяє звільнити велостоянки і вулиці, а також захистити велосипеди від крадіжки. Ширина парковки всього 7 метрів, цього достатньо для розміщення приблизно 200 велосипедів.
Париж: футуристичний план озеленення та сонячні батареї на Ейфелевій вежі
Проект з озеленення столиці Франції Smart City розробив бельгійський архітектор Вінсент Каллебо в рамках плану Climate Energy. Вже до 2050 року Париж може стати екологічно безпечним для жителів. Правда, поки ілюстрації архітектора нагадують швидше кадри з науково-фантастичного фільму.
Однак, Каллебо впевнений, що реалізувати проект можна без естетичних втрат для вигляду Парижа. У проекті заявлено використання технологій очищення дощової води, вироблення світла, пасивного охолодження та опалення, генерації сонячної енергії, вертикальні сади з живих рослин.
Поки масштабний проект знаходиться в обговоренні, на оглядовому майданчику Ейфелевої вежі вже встановлені відновлювальні джерела енергії – кілька невеликих вітрогенераторів. Найближчим часом тут з’являться чотири сонячні батареї, в системі каналізації буде використана дощова вода, а для освітлення вежі встановлять світлодіодні лампи.
Таким чином, автори проекту реконструкції – архітектурна студія Моатті-Рів’єрі – планують не лише наблизити вежу до сучасних реалій, а й зменшити її «вуглецевий слід».
Лондон: енергія пішохідних доріжок
У Лондоні занедбані лінії метрополітену переобладнають у підземні доріжки для велосипедистів і пішоходів. Проект, запропонований компанією Gensler, убезпечить дорожній рух і знизить кількість заторів. Окрім того, розробники проекту планують використовувати кінетичну енергію пішоходів – доріжки будуть покриті спеціальним матеріалом, що акумулює енергію кроків.
Гонконг: знижки за екологічно чисте паливо
Уряд країни запропонував морським суднам, що використовують порт Гонконгу, перейти на екологічно чисте паливо взамін на 50% зниження зборів за портове обладнання та маякових зборів. У Гонконгу давно реалізується масштабна екологічна політика, в першу чергу, спрямована на поліпшення якості повітря.
Зниження викидів від морського судноплавства вважається одним з важливих пунктів екопрограмми. Крім того, у Гонконгу заборонені автомобілі з високим рівнем шкідливих викидів, а для їх заміни автовласникам держава запропонувала спеціальні субсидії.
Сингапур: екологічна забудова в лізинг
Влада Сингапуру запустила перший адміністративний проект з екологічної житлової забудови – місто Сангей Панггол. Будинки захищені від надлишкового тропічного тепла завдяки білому кольору, правильному орієнтиру по відношенню до сонця і «зеленим» дахам.
Дренажні системи збирають дощову воду і використовують її для побутових потреб, а сонячна енергія застосовується для роботи ліфтів, гідронасосів та освітлення.
Уряд країни підтримує «зелених» забудовників і субсидує проекти на старті. Це дозволяє, наприклад, брати сонячні панелі в лізинг і повертати інвестиції за рахунок продажу енергії споживачам.
Курітіба: сміття в обмін на їжу
Населення цього бразильського міста досягло 2,7 мільйона чоловік, коли більша частина з них проживала в нетрях і не мала найменшого уявлення про те, що таке переробка відходів. Не дивно, що сміття стало величезною проблемою для мегаполісу, сміттєвози не могли навіть під’їхати до територій фавел.
Тоді мер міста запропонував унікальне рішення: на межах бідних районів були розставлені сміттєві контейнери з наклейками «скло», «пластик», «папір» і т.д., для тих, хто не вмів читати, також були наклеєні картинки.
Кожному, хто приносив мішок сміття, видавався талон, який можна було обміняти на транспорт, пакет фруктів і овочів, у свята – на частування. Незабаром тисячі людей очистили місто, навчилися розрізняти види пластику, а шкільна програма по збору відходів дозволила забезпечити приладдям учнів з найбідніших сімей.
Сьогодні 90% жителів щодня здають на переробку дві третини своїх відходів, всі джерела забруднення були виведені за межі Курітіби, а міжнародні видання неодноразово визнавали місто кращим місцем для життя в Бразилії.
Ванкувер: енергія води і кодекс зеленого будівництва
Ванкувер – світовий лідер з використання водної енергії: 90% споживання припадає на гідроелектроенергію. Крім цього, у місті набувають все більшої популярності вітрова, сонячна та хвильова енергія.
Завдяки цим та іншим факторам, Ванкувер сьогодні має найнижчий показник шкідливих викидів на душу населення серед мегаполісів світу. У 2011 році адміністрація міста поставила перед собою амбітну мету – до 2020 року перетворити Ванкувер у найекологічніше місто світу.
З цього часу в місті було висаджено близько 13 тисяч дерев, в планах – висадка ще 150 000. Адміністрація міста прийняла строгий кодекс зеленого будівництва, згідно з яким всі нові будівельні проекти повинні бути екологічно чистими.
Копенгаген: політика зелених дахів
Копенгаген готовий посперечатися з Ванкувером за звання найбільш екологічно чистого міста в світі: до 2025 року адміністрація міста планує стати першим мегаполісом з нульовим викидом вуглецю.
Тут прийнятий закон про «політику зелених дахів», згідно з яким дизайн всіх нових будівель повинен включати певний рівень озеленення.
Більше третини жителів Копенгагена користуються велосипедами замість звичайного транспорту, що не дивно, адже в місті побудовано 400 км велодоріжок. Крім того, в данській столиці розбиті так звані «кишенькові парки», завдяки яким майже всі жителі щодня ходять пішки або проїжджають на велосипеді через зелену зону.
