socportal.info
ПУБЛІЦІСТИЧНА СТАТТЯ ВІД ГЕНЕРАЛЬНОГО ДИРЕКТОРА ФАО, БЕРЕЗЕНЬ, 2015
З точки зору викликаних економічних наслідків проблема ожиріння досягла рівня загрози війни та куріння у всьому світі.
Ожиріння більше не являється проблемою виключно населення з високим рівнем доходів в розвинутих країнах. Поширеність ожиріння і надмірної ваги зросла у всіх регіонах, в тому числі в країнах з низьким рівнем доходу. На сьогоднішній день майже половина країн землі бореться як з проблемою недостатнього харчування, так і з ожирінням/надмірною вагою. І дійсно, недостатнє харчування часто співіснує ожирінням в межах однієї громади, чи навіть — однієї сім’ї.
Зміни в соціально-економічних умовах, включаючи приріст доходів, в багатьох країнах з низьким чи середнім рівнем доходів, а також наявність надмірно оброблених продуктів харчування по привабливим цінам призвели до змін в життєдіяльності, в тому числі в харчуванні, а при цьому суттєво знизилась фізична активність людей по всьому світу.
Ні в одній — тобто в жодній — країні не скоротилось число людей з ожирінням в період між 2000 та 2013 роками. Згідно оцінкам ВООЗ налічується 1,9 мільярдів людей живуть з надмірною вагою, і третина з них страждає від ожиріння.
Жодне суспільство не може дозволити собі нести цей соціально-економічний тягар разом з проблемами недостатнього харчування.
В докладі ФАО по Стану справ в області продовольства і сільського господарства (State of Food and Agriculture) від 2013 року сказано, що соціальне навантаження на суспільство із-за надмірної ваги та ожиріння виросло вдвічі за останні два десятиліття. Згідно докладу, сукупні видатки, потрачені на всі неінфекційні захворювання, серед яких проблема надмірної ваги та ожиріння відіграє найважливішу роль, склали 1,4 трильйона доларів США в 2010 році.
По нещодавнім оцінкам Всесвітнього інституту МакКінслі (McKinsey GlobalInstitute) «ціна» ожиріння в світі, включаючи збільшення ризику виникнення серцево-судинних захворювань, гіпертонії, інсульту, діабету та певних видів онкологічних захворювань, котрі впливають на якість життя в цілому, може досягти 2 трильйона доларів США на рік, і тільки трохи відстає від «ціни» паління (2,1 трильйона) та «ціни» збройних конфліктів (2,1 трильйона)!
Звичайно, не можливо порівняти ці цифри безпосередньо, і оцінки економічних затрат, понесених в результаті проблем із-за надмірної ваги та ожиріння, також можуть відрізнятися, але все ж вони збігаються за своїми масштабами.
А тепер подумайте, скільки всього можна було б зробити для вирішення проблем неправильного харчування — голоду, недоїдання, дефіцитом поживних мікроелементів та ожиріння —, якщо використати ці кошти для їх вирішення? Підвищення рівня фінансування необхідне для прикладання більших зусиль, але вони повинні бути частиною більш масштабної діяльності по розробці нової стратегії в нашій боротьбі з неналежним харчуванням у всіх формах, поширюючи боротьбу шляхом адресування більш глибоких соціально-культурних, економічних та політичних аспектів проблеми харчування.
Ця тема піднімалася на Другій міжнародній конференції з харчування (SecondInternational Conference on Nutrition, ICN2) в Римі в листопаді 2014 року. На цій конференції уряди країн схвалили Римську декларацію з харчування та супровідну Рамкову програму дій, і цим самим взяли на себе зобов’язання боротися з широким спектром проблем неналежного харчування, з поміж інших — недоїданням, відставанням в рості, атрофією, нестачею поживних мікроелементів, ожирінням та пов’язаними з ним неінфекційними захворюваннями.
Досягнення успіхів у виконанні даних зобов’язань потребує зміни ставлення до способів боротьби з неналежним харчуванням. На відміну від нинішньої практики усунення негативних наслідків неналежного харчування потрібно акцентувати увагу на запобіганні шляхом забезпечення здорового збалансованого харчування для усунення корінних причин недостатнього харчування, і ми повинні розробляти нові напрямки діяльності, стратегії та програми, для підтримки досягнення цих цілей.
Ось декілька основних ідей.
По-перше, потрібно провести реформу продовольчої системи для забезпечення ліпшого харчування для всіх. Доклад ФАО по стану справ в області продовольства і сільського господарства показує, як продовольча система впливає на кількість, якість та міст поживних речовин в продуктах харчування, також визначає доступність до їжі, необхідної для належного харчування. Реформування продовольчої системи для поліпшення харчування потребує вирощування сільськогосподарських культур, багатих на поживні речовини, та якісну їх переробку, щоб звести до мінімуму втрату поживних речовин.
По-друге, нам потрібно полегшити вибір корисних для здоров’я продуктів для споживача. Для цього окрім політичної волі потрібно розробити послідовні стратегії та політику. Це потребує збільшення інвестицій в учбові програми по просуванню правильного харчування. Це потребує створення таких шкіл, робочих місць та спільнот, для яких здорова їжа легко доступна, а члени котрих заохочувані більше займатися фізичними вправами. Це потребує забезпечення споживача інформацією шляхом офіційного та неофіційного навчання в доступній формі щодо придбаних продуктів харчування через відповідне маркування.
По-третє, потрібно розробити спільне бачення та багато-секторальний підхід, включаючи уряди країн, фермерський сектор, охорону здоров’я, торгівлю та інших відповідних членів державного та приватного сектору, а також громадські організації.
Різноманітні чинники неналежного харчування, в тому числі й ожиріння, вимагають результативної співпраці, так як жоден сектор чи жодна організація не в змозі ефективно вирішити проблему самостійно.
По-четверте, потрібно, щоб торгові та інвестиційні угоди позитивно впливали на продовольчу систему. Завдяки покращення доступу до їжі ефективна і дієва торгівля може відігравати роль в досягненні поставлених цілей в галузі харчування. Але такі угоди не повинні обмежувати можливість розвитку місцевого сільського господарства. Добре розвинуті національні та місцеві сільськогосподарські системи не тільки зменшують залежність тої чи іншої країни від імпорту продуктів харчування, але й сприяють розвитку різноманітності їжі, можуть стримувати різке зростання цін на світових ринках, та створюють робочі місця для зменшення рівня бідності в сільських місцевостях.
На конференції ICN2 відкрилася можливість для всіх діячів, щоб повернути тенденцію по розповсюдженню ожиріння. Можна запобігти виникненню проблем неналежного харчування, як недоїдання, так і ожиріння, відносно малими коштами, якщо діяти правильно. Давайте хутко прикладати зусилля для повернення тенденції розповсюдження неналежного харчування, щоб скоро могли заявити: недоїдання і всі форми неналежного харчування уже давно в минулому!
Генеральний директор Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Жозе Граціану да Сільва
