Зокрема, за їхньою інформацією, вже розписано, які сільські ради будуть об’єднані між собою та, відповідно, яке село чи селище стане адміністративним центром об’єднання територіальних громад.
«Ідея поступового об’єднання територіальних громад є правильною. Але зміст Закону і полягає в тому, щоб це відбувалося ДОБРОВІЛЬНИМ шляхом», – зауважує Микола Томенко. Він звертає увагу, що розділ ІІ Закону чітко передбачає механізм добровільного об’єднання територіальних громад. Так, спочатку керівництво громади має виступити з відповідною пропозицією щодо об’єднання, після чого відбувається громадське обговорення, згодом створюється робоча група з підготовки проекту рішення за участю представників усіх територіальних громад, що об’єднуються, а вже потім, відповідно, остаточне рішення приймається на засіданнях відповідних рад.
Крім того, дуже важливим є те, що ст. 4 Закону передбачає, що добровільне об’єднання територіальних громад можливе, коли буде дотримана низка основних умов. Серед ключових вимог – умова п’ята: «якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання».
«Тобто, ми маємо розуміти, що при тих соціально-економічних проблемах, які має сьогодні середньостатистичний мешканець передовсім сільської місцевості, якщо таке об’єднання призведе до того, що йому для забезпечення адміністративних, публічних послуг будуть створені додаткові проблеми, в тому числі, щоб добратися до нового центру транспортом, якого зазвичай немає, то звісно, це суперечитиме самій ідеології добровільного об’єднання», – зауважує М. Томенко.
За його словами, досвід Польщі чітко вчить, що спочатку держава мусить проінвестувати в забезпечення нової якості і доступності надання адміністративних, публічних послуг, а потім це мусить стати ключовою причиною, що спонукатиме громадян до такого об’єднання.
Тому М. Томенко звертає увагу на неприпустимість адміністративного тиску на сільські громади з метою нібито добровільного об’єднання територіальних громад і пропонує для того, щоб оцінити всі ризики і проблеми в реалізації даного Закону, реалізувати його спочатку в «пілотному проекті».
«Для прикладу можна було би взяти Вінниччину, оскільки багато відомих політиків, які є ідеологами децентралізації України та об’єднання територіальних громад, неодноразово говорили, що даний регіон вже готовий до таких нововведень. Тому можна було би розпочати реалізацію цього Закону з «пілотного проекту» на Вінниччині», – вважає Микола Томенко.