1.zt.ua
– Моя “лялькова” епопея почалася з того, що в дитячому садку я зліпив з пластиліну свиню у солдатському кашкеті. Свиня сподобалася не тільки виховательці, а й усій моїй родині, – розповідає Сергій. – Мама, тато і сестра мене дуже хвалили, і це стало поштовхом до подальшої творчості.
Сергій довго намагався отримати художню освіту, а коли, нарешті, вступив в московський заочний університет мистецтв – нагрянув серпневий путч 1991 року. Довелося покинути Москву, повернутися в Чернівці і стати продовжувачем династії – два покоління в сім’ї Соловйова працювали залізничниками.Сергій вивчився на машиніста тепловоза і кілька років теж працював на залізниці. Але коли одружився, то переїхав до дружини в Житомир, з’ясувалося, що роботи за фахом тут немає. І нарешті з’явилася можливість зайнятися улюбленими ляльками.
У колекції лялькарів багато відомих персонажів, наприклад, Енштейн.
– Я виносив свої роботи на пішохідну вулицю Михайлівську в центрі Житомира і продавав їх, – продовжує Сергій. – Якось дружина, повернувшись з поїздки в Угорщину, привезла смішну статуетку казкової відьмочки і каже: “А ти б міг таку зробити?”. І я взявся за м’які іграшки на каркасі у вигляді відьмочок, фігурок євреїв. Став возити їх до Києва на Андріївський узвіз. Вони непогано розкуповувалися. Одного разу якийсь чоловік запитав: “Чи змогли б зробити портретну ляльку?”. Це питання не давало мені спокою, і, повернувшись додому, я змайстрував Леніна і Сталіна, які читають “Іскру”. Працював з таким ентузіазмом, що впорався всього за два тижні. На Андріївському узвозі у мене купили ці фігурки за дуже пристойні гроші, на які я навіть не розраховував. Як виявилося, їх придбали для ресторану в Сінгапурі.
З тих пір я став робити портретні ляльки. У мене багато різних історичних і політичних і культурних діячів: Юлій Цезар, Наполеон, Брежнєв, Хрущов, Елвіс Преслі, Джексон, Луї де Фюнес. Досить багато сил я витратив на ляльку-персонажа Юлії Тимошенко: все ніяк не виходило обличчя.
.jpg)
– У кризу 2008 року ляльки стали купувати дуже мляво, жити стало практично нема на що, але тут сталося те, про що я мріяв довгі роки, – зізнається Сергій Миколайович. – Мені запропонували роботу в Житомирському театрі ляльок.
Так, в театрі з’явилися нові персонажі. Діти просто пищать від захвату, дивлячись на смішних ляльок. На сцені ляльки чарівним чином оживають, пустують, жартують, сміються і плачуть. А після вистав Сергій Миколайович бере свої маріонетки, виходить з ними на вулицю і там продовжує розважати дітей і дорослих.
Лялька для Клари Новікової
Одного разу на Андріївському узвозі Сергій познайомився з Кларою Новіковою. А незабаром її подруга – сестра відомого ведучого Іллі Ноябрьова – попросила зробити ляльку-образ Клари Новікової до її бенефісу. Лялька вийшла чудова і так сподобалася артистці, що вона особисто зателефонувала майстру, подякувала і запросила на концерт в Києві.
