turystam.in.ua
В «Чорнобильській пущі», що розташована у зоні відчуження, 28 квітня почалася пожежа лісу. Це спричинило паніку серед населення, оскільки невідомо, яка частина дерев радіоактивна, а яка – ні. «Сіль» вирішила розібратися з цією проблемою, визначити справжній рівень небезпеки та заходи захисту життя і здоров’я. Пролити світло на ці складні питання згодився Хворов Михайло, доктор хімічних наук, професор кафедри екології. Входить до складу спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій Інститут відновлювальної енергетики НАН України.
Радіоактивний фон в місті. Чи потрібно піддаватися паніці, яка виникла впродовж останніх днів?
Цифра, після якої потрібно хвилюватися на наших широтах в Києві – 50 МкР. В цілому, за показниками, зараз не більше 20 МкР – це нормально. Адже радіоактивний фон має статистичний характер. Не треба ніякої паніки.
Пам’ятати про небезпеку неодмінно треба, інша справа – це фон в лісі біля Чорнобильської станції. По-перше, Чорнобильська зона відчуження ділиться на 4 зони. Всі вони мають різну кількість Кюрі на квадратний кілометр, не більше 15.
По-друге, ліс на тій території різний: є старий, який посаджений був давно; є молодий, який виріс вже після аварії і його вік менше, ніж 29 років. В цьому лісі радіонукліди, ясна справа, постійно накопичувались. Найнебезпечніші радіоактивні ізотопи (Цезій-137, Стронцій-90) досягли періоду їх напіврозпаду 26 та 31 рік. Іншими словами, половина ізотопів, що випали із 4 енергоблоку вже розпалися, згідно із законами ядерної фізики. Оскільки все це (радіоактивні ізотопи, що потрапили в навколишнє середовище, – автор) розходиться в усіх напрямках – треба це все піднести до третьої степені. Тобто в два рази воно розпалося, і два в кубі – у вісім разів воно «світить» зараз менше. Але, справа в тому, що за ці роки, «гарячі» частинки вмонтувались в тіло дерев, в кору дерев, в землю. Коли зараз на території Чорнобильської пущі пройшла пожежа – вони можуть вивільнитися, і потрапити знову в землю, воду, і найнебезпечніше – в повітря. Крім того, важливим є момент напрямку повітря і дощові чи не дощові ситуації. Зараз дуже схожа метеоситуація на ту, яка була 29 років тому: спочатку вітер дув у бік нещасної Білорусії, зараз вітер повертається в бік Києва. Але ніякої паніки бути не може.
Які наслідки катастрофи від пожежі в зоні відчуження ми можемо відчувати вже найближчим часом?
Якщо і є наслідки пожеж, що відбуваються – треба почекати кілька днів поки ці хмари, з вивільненими «гарячими» частинками, донесуть сюди радіацію. Фон зараз нормальний і панікувати не треба. Але береженого Бог береже, і варто без паніки і криків, все ж таки ці дні (травневі, – автор) особливо дітей, не вивозити на природу.
Страшного нічого нема, і будемо сподіватися, що і не буде. Але тут є два, як мінімум фактори:
по-перше – нагадування нам, що не варто забувати про Чорнобильську станцію. Зараз маю вже таких студентів, які не знають що така аварія взагалі була. Історія людства останніх років показує, що подібні катастрофи не виключення: Фукусіма, наприклад, і фон в зоні Фукусіми був в 10 разів більше, ніж на Чорнобильській станції. Подібні аварії показують, що якщо вже людство зробило такі технології то хай увесь час про це дбає;
по-друге, ми ще далеко не закінчили епопею із остаточним закриттям Чорнобильської станції. За 30 років хіба не можна було вже розібрати реактор по чайній ложці в день і потихеньку все це ліквідувати? Є питання з приводу доцільності того укриття, яке там будують і до 2017 року обіцяють таки добудувати. Кому ми тепер залишаємо це все? Вже не онукам, а правнукам? Чому зараз це не можна зробити? Якщо обережно відповідати – всередині великий фон, і працювати там дуже складно. Та і куди вивозити всі ці радіоактивні відоди? Могильники «Підлісний» та «Нафтогаз» (пункти захоронення радіоактивних відходів, які було споруджено з метою надійного поховання та ізоляції від навколишнього середовища високоактивних відходів, які утворювалися при ліквідації наслідків аварії на блоці № 4 ЧАЕС, – автор) – переповнені. До війни (зона АТО) була розмова, щодо відправлення радіоактивних відходів в Челябінськ, але зараз ці розмови вже не актуальні. Заспокоюватися не доводиться.
Які запобіжні заходи потрібно приймати, аби максимально зменшити шкідливий вплив пожеж під Чорнобилем. Зараз багато ведеться суперечок з приводу доцільності вживання йоду, марлевих пов’язок, прибирань. Що з цього дійсно необхідність?
Історія повторюється, і ми це вже все чули 29 років тому. Чому йод? Бо йод має основні нерадіоактивні ізотопи, і радіоактивний ізотоп Йод-131. Радіоактивний йод, разом з цезієм та стронцієм, вилітав тоді (26 квітня 1986 року) в процесі аварії. Так от, наша щитовидна залоза має таку властивість як накопичувати йод. Якщо ми приймаємо нормальний йод – щитовидна залоза їх накопичує, і місця для радіоактивного йоду вже немає. Але з огляду на теперішню проблему – це все дурня. Ніякого йоду зараз приймати не треба, нічого страшного не відбувається, і взагалі не може бути як таке. За ці роки були серйозніші випадки: обвал даху (12 лютого 2013 року на четвертому енергоблоці впала частина покрівлі та південної стіни машинної зали. Зруйновані панелі впали всередину будівлі, – автор), були пожежі.
На сьогоднішній день, стосовно заходів:
Головне – слідкувати за афішами владних структур. Керівників вже навчило. Я сподіваюсь, що якщо серйозне трапиться – будуть вказівки на рівні МНС, чи МОЗу. Елементарні заходи: хоч би ці дні травневі – не гуляти і не висовуватися на вулицю, трохи посидіти вдома, і не лінуватися зайвий раз з вікон та в приміщеннях робити вологе прибирання. Якщо дуже хочеться шашликів – смажте їх вдома (сміється). Це така запобіжність. І не треба робити паніки – на кінець.
Невеличка примітка, згідно даних Державного агентства надзвичайних ситуації радіаційний фон у Києві станом на ранок 1 травня складає 10 мкР/год. я разом з Михайлом Михайловичем робили власні заміри в приміщенні навчального закладу «Європейський університет» і дозиметр показував 12-16 мкР/год. Відставити паніку. Все буде добре.
