За церковним календарем сьогодні вшановують дев’ять мучеників Кизицьких

12 Травня 2015 10:12
ru.ogo.ua

ru.ogo.ua

Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
Ліна Костенко

Травнева днина в середині місяця збільшилася вже майже вдвічі порівняно з 21 грудня — днем зимового сонцестояння – і становить понад 15 годин.

У дохристиянські часи у цей квітучий час, який вважався початком купального сезону, жінки приносили жертви річковим божествам: обереги — куски полотна та вінки, сплетені з пахучих трав, — кидали у воду. У наш час плетіння вінків та кидання їх у воду – це купальські обряди, що виконуються ближче до кінця червня.

За церковним календарем, 12-го травня вшановують дев’ять мучеників Кизицьких, зокрема, Руфа, Артема, Магна, Филимона; також цього дня згадують преподобного Мемнона чудтворця, святого Василія, мученика Іоанна.

Мученики вважаються в народі як тлумачі сновидінь і захисники від віспи. 12 травня практикувався такий звичай: якщо опівдні вийти на дорогу і підставити обличчя теплому вітру, то «здоров’я прибавиться на цілий рік». Наші пращури помітили, що ясний схід сонця у цей день обіцяє хороше літо.

Іменинниками 12 травня є:
Артем, Богдан, Филимон.

12 травня святкують:

  • Всесвітній день медичних сестер

Події 12 травня:

996 — у Києві освячена перша у Київській Русі кам’яна церква — Десятинна.

1929 — у Львові створена організація письменників Західної України — «Гроно».

1954 — УРСР стала постійним членом ЮНЕСКО.

12 травня народились:

1865 — Софія Окуневська-Морачевська, перша жінка-лікар в Австро-Угорщині, українська громадська діячка.

1924 — Федір Моргун, український державний і громадський діяч, учений–агроном, письменник і публіцист.

1936 — Марчук Іван Степанович, український живописець, заслужений художник України, лауреат Шевченківської премії.

Чи знаєте ви, що:

Софія Окуневська походила зі старовинного українського роду, який був яскравим прикладом національної гідності та патріотичної свідомості. Прадідом Софії був Стефан на прізвище Окунь, який заледве вмів читати і писати. Його нащадок Адам-Данилко вже писався Окуневським і вивчився на священика. Діти та внуки Адама стали священиками та лікарями. Серед них дядьки Софії: Кирило – перший українець, що здобув фармацевтичну освіту та Ярослав Окуневський – військовий лікар, контр-адмірал Австро-Угорського флоту, мандрівник, публіцист, меценат, національно-просвітницький діяч.

Сама ж Софія для того, щоб стати першою жінкою-лікарем в Автро-Угорщині, пройшла досить сувору школу випробувань твердості духу. І першим таким випробуванням був публічний іспит на атестат зрілості у Львівській академічній гімназії.

Справа у тому, що програми жіночих шкіл у Галичині не передбачали грецької та латини. До того ж, дівчата не допускалися до державного іспиту на атестат зрілості, а без нього про університет годі було мріяти. Софія доклала немало зусиль і отримало дозвіл на складання іспитів, але довелося робити це публічно. Судячи з резонансу у галицькій пресі, це була сенсаційна подія. Присутніми на іспиті були, зокрема, Іван Нечуй-Левицький, Олександр Кониський з дочкою, Іван Белей та Іван Франко. Ця подія відбулася у 1885 році.