У Житомирському госпіталі презентували Центр психологічної допомоги, відремонтований за благодійні кошти

1.zt.ua

У березні під час тихого аукціону у “Львівській майстерні шоколаду” спільними зусиллями благодійники Житомира змогли зібрати понад 19 тисяч гривень на потреби військового госпіталю. Даний захід ініціював БО “Фонд  громади Житомира” на прохання психолога Олени Масик, яка працює із бійцями, що побували в зоні АТО.

Тоді планували, що за виручені кошти відремонтують одну кімнаті для роботи психолога, однак вже 7 липня презентували аж три відремонтовані приміщення у поліклініці госпіталю. Там розмістяться психолог і психіатр у двох окремих кімнатах, а третю віддали під маніпуляційну.

Голова правління Фонду Жанна Соловйова наголошує, що за період поки ремонтували кімнати, усі встигли здобути будівельний досвід. Звичайно, що тих коштів, які виручили від аукціону на всі ці роботи не вистачило б, тому до справи приєднався і військовий госпіталь, надавши будівельних матеріалів на суму понад 10 тисяч гривень.

Кімната, де нині розташується маніпуляційна, не використовувался за призначенням вже більше 15 років і слугувала складом. Там протікав дах, старі вікна геть прогнили. Нині кімнату підмарафетили, встановили нові вікна і необхідні меблі. З часом. запевняє завідуючий поліклінікою, меблі будуть в кабінетах психолога і психіатра.

Відремонтовані кімнаті освятив настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору отець Богдан Бойко. Він зауважив, що благодійники зробили по-справжньому гарну справу, адже через ці кімнати пройдуть сотні, а може й тисячі бійців, яким необхідна психологічна допомога. Настоятель відзначає, що учасникам АТО нині потрібна і психологічна, і духовна, і матеріальна підтримка, забезпечити яку мають українці на мирній території. Відзначимо, що Центр допомоги військовим вже тривалий час існує і при Михайлівському соборі. Там консультують психолог і юрист.

“Ми всі маємо щось робити, аби ці молоді хлопці і чоловіки не відчували себе покинутими, бо вони там стоять за кожного з нас. Це страшно, коли дитині 22 роки і його душу вже обпалила війна. Я щиру вірю, що в цих кабінетах ви зцілюватимете таких людей від того, що їх гнітить, від всього того, що засіло в їхніх серцях і душах після довгих місяців війни. Повірте, кожна добра справа приносить свої плоди”, – пояснив о.Богдан.

Юлія ДЕМУСЬ