Буквально за тиждень життя 20-річного Томаша Городинського з Бердичева перевернулося з ніг на голову. Він не зміг забрати свій диплом про закінчення освіти в Житомирському музичному училищі, бо його відправили в армію. Вже завтра у хлопця присяга, а рідні й досі продовжують шукати правду і справедливість та сподіваються почути хоч якісь пояснення.
Батько Томаша запевняє, що ніхто не збирається “відмазувати” сина від армії, але з ним вчинили не по-людськи і дуже підступно, скориставшись ситуацією. Хлопець, будучи ще студентом, 25 червня пішов підписувати обхідний лист у військкомат, де йому в обмін на це запропонували повістку, аргументуючи, що він якраз призовного віку, адже до 1 липня виповнилося 20 років. Пояснення Томаша про те, що він ще студент і попереду в нього державний іспит (27 червня) та випуск (30 червня), на співробітників військкомату ніяк не вплинули. Не взяли вони до уваги й доводи хлопця про те, що його вже зараховано доРимо-Католицької Вищої духовної семінарії отців Кармелітів у Польщі. Томашу та іншим присутнім у той час у військовому комісаріаті, які так само були призовного віку, запропонували одразу ж пройти медичну комісію.
Наступного дня хлопець надав необхідну довідку про своє зарахування у духовну семінарію, але у військкоматі розвели руками, пояснюючи, що всі документи уже пішли далі.
В телефонному режимі юнак обговорював ситуацію з батьком і той не думав, що справа зайде аж так далеко, адже по-суті його син на момент вручення повістки був студентом двох навчальних закладів і якби просто не прийшов підписати обхідний, то його напевно б ніхто і не чіпав.
Ще один момент, на який звертає увагу батько, стосується його здоров’я. В першому класі хлопець впав з гойдалки та пошкодив хребта, про що свідчать виписки із медичної книги. В школі він був у “спецгрупі” на заняттях з фізкультури, а у 18-річному віці комісія у військкоматі дала йому відстрочку від строкової служби з огляду на це терміном на два роки.
Варто відзначити, що в родині Городинських троє синів. Свого часу старші служили в армії і середній наразі вже півроку перебуває в зоні АТО. Томаша мама народила у 40-річному віці і батьки були вдячні за цей подарунок Богові. Кажуть, що син з дитинства тягнувся до релігії і обрав свій шлях у житті. Виховувся у віруючій родині римо-католиків, прислужував у костелі. Його друзі та оточення так само були віруючими і він вирішив, що має навчатися в духовній семінарії. Втім, 30 червня перед урочистим врученням диплому разом із батьком у святковому одязі він таки з’явився у військкомат, звідки у музучилище вже не повернувся. З липня він служить у військовій частині в Полтаві.
“Знаєте, його постійно оточували щирі люди, добрі і так би мовити цивілізовані. Ніякої агресії я за Томашом ніколи не спостерігав. Ця ситуація для нього була дуже емоційно складною. Він не з тих, хто стоятиме на своєму до кінця, – каже друг хлопця Юрій Мандро. – Томаш не загартований і не звик, що все може бути ось так. Я знаю його з дитинства. У мене батько військовий і ми постійно переїздили, але дружбу з Томашем підтримували. Я в школу його водив, разом святкували свята різні, навідувалися в гості. Мені 27, а йому 20, але різниця у віці ніколи нам не заважала. Я навчаюся аспірантурі та працюю інженером у ЖДТУ. Кілька разів, зважаючи на це, був у Швеції і мушу визнати, що там ставлення до людей зовсім інше. Прикро, але в Україні кожен здебільшого сам за себе, хоча в період та після Майдану почали обєднуватися, аби вирішувати проблеми, підтримувати людей. Коли дізнався, що Томаша забрали в армію, то почав шукати можливість допомогти йому, якось вплинути на це, виправити. Мені батьки розповіли, що в родині Городинських така ситуація. Написав Томашу в соцмережі. Він відповів уже з військової частини в Полтаві. Був пригніченй. На фото стояв у військовій формі. Я намагався жартувати, що його там безкоштовно постригли, поголили, але Томаш на це не зважав і був впенений, що його витягнути не вдасться ніяк. Нещодавно він поділився, що спілкувався з психологом і йому стало трохи легше. Ось виставив фото з побратимами – такі самі хлопці як і він, усміхнені, веселі. Томаш вже змирився і каже, що загалом йому там навіть подобається”.
З усіма документами батько Томаша Едуард разом з Юрієм прийшли до голови ОДА Сергія Машковського 10 липня, аби він втрутився у ситуацію і розібрався, чи правильно вчинили співробітники військового комісаріату. Друзі та рідні Томаша о 16.00 мають потяг із Бердичева у Полтаву (В/ч 0213), аби завтра підтримати хлопця на присязі. У будь-якому випадку вони до нього поїдуть – підтримати або забрати додому. Машковський пообіцяв оперативно розібратися у цій справі та викликав до себе на зустріч військового комісара, а про результати розмови повідомив рідних. Поки остаточного рішення не має, але голова ОДА триматиме ситуацію на контролі і навіть звертатиметься до вищого військового керівництва. Цілком можливо, що присягу для Томаша відкладуть до моменту, коли будуть з’ясовані усі обставини.
Юлія ДЕМУСЬ