zhitomir.info
Ікону Святого Миколи-Чудотворця військовий капелан із Луганщини, куди їздив, аби передати військовим допомогу від селян.
«Коли ми заїхали у Старобільськ до батальйону “Айдар” і зайшли в каплицю помолитися, я звернув увагу на ікону Миколая Чудотворця. У першу чергу мене вразив її стан, і я почав питати про історію цієї ікони. Мені розповіли, що коли у Луганській області у селищі Новосвітлівка йшли бої, у каплицю попав снаряд, вона вщент згоріла, а ось ця ікона лишилася», – розповідає військовий капелан отець Михайло.
Обгорілу ікону отець Михайло привіз у храм села Романівка Попільнянського району, у якому служить.
«Коли я попросив отця подарувати цю ікону, він засміявся і сказав: “Напевно, ви за нею сюди приїхали, напевно, вона вас тут ждала. Коли ми їхали назад, у нас машина була повністю поламана. Ми їхали з одним із священників із Житомирської області. І коли він загнав машину на СТО, то всі дивувалися: як ви могли цією машиною ще їхати? Ця ікона в нашій церкві як святиня, бо вона пройшла дуже-дуже багато, і, щоб вона могла говорити, то могла б багато чого розказати по той тягар, який наші хлопці несуть. Бо скільки вона чула молитов, скільки вона чула прохань. Я думаю, скільки буде існувати наша країна, скільки ми будемо жити, ця ікона буде передаватися з рук в руки. Це буде така святиня, реліквія із зони АТО. Бо це дійсно було чудо і це ми бачимо, що Господь не покидає, Господь дає свою ласку, дає свою любов і вказує, що він нас не покинув, що це зараз такий час випробувань, щоб ми всі згуртувалися, щоб ми всі один одного зрозуміли, і щоб кожен показав себе, хто є хто», – каже священик.
Нині отець Михайло та його прихожани усі сили і гроші віддають на допомогу армії і мріють, що після закінчення бойових дій на Сході зможуть відремонтувати свою стареньку церкву.
