zt-news.org.ua
Вже багато років одним з місць літньої археологічної практики студентів історичного факультету ЖДУ імені І. Франка є давньоруське городище в Коростені. Там студенти працюють разом та під керівництвом науковців Інституту археології НАН України.
Цьогоріч, крім розкопок, студенти були задіяні ще й в дослідженні палеоботанічних матеріалів з городища: культур, які вирощували древляни, пише прес-служба університету імені Франка.
А журналісти KorostenTV побували на розкопках на Червоній гірці і на власні очі побачили їх результати. Керівник археологічної практики, директор Археологічного музею ЖДУ імені Івана Франка Марина Хададова розповіла, що місце для науковців дуже цікаве:
“Це городище ІХ століття, яке побудоване за правилами фортифікації, які існували за часів Київської Русі і далі ці традиції продовжувались ще і в Козацькі часи, коли козаки будували свої фортеці, вони використовували дані елементи фортифікації. Власне кажучи, для того часу це була, мазут, неприступна фортеця”.
Городище нелегко розстається зі схованими в ньому скарбами, але науковці та студенти наполегливо йдуть до мети:
“Ми застосували технологію пересіву ґрунту. Не накопуючи нового ґрунту, взяли ті старі розкопи, які відносилися до 2003-2204 року, і дівчата з хлопцями пересіювали ці розкопи, і вони дали цікаві досить знахідки”.
Розкопки на Червоній гірці проводяться вже багато років, і щороку археологи пересвідчуються, що земля зберігає тут чимало таємниць, а, значить, ще багато цікавих знахідок:
“Велика кількість зерна: проса, пшениці різних сортів. Велика кількість маленьких фрагментів, які за рахунок того, що ґрунт складний, їх неможливо виявити ні металодетекторами, ні лопатою, тому ми в цьому році повільно, можна сказати, як в фільмах показують: щіточкою, кісточкою і ситом просіювали ґрунт і за рахунок цього кількість знахідок збільшилась в рази”, – розповів керівник Житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас.
За інформацією журналістів коростенського телебачення, всі знахідки досліджуватимуться в Інституті археології НАН України, а потім їх передадуть до Коростенського краєзнавчого музею.
