Цього року, як і минулого, до рейтингу потрапило 6 українських вишів, серед яких:Національний університет ім. Т.Г.Шевченка, Київський політехнічний університет, Харківський університет імені Каразіна, Сумський університет, Донецький національний університет та Харківська політехніка.
Ситуація із розташуванням українських вишів у світі не особливо змінилася лише для університету Шевченка. Інші взагалі втратили свої позиції та майже пасуть задніх.
Минулого року, Харківський університет імені Каразіна розміщувався у групі “481-490”. Натомість цього року скотився до групи “491-500”.
Харківський технічний університет “Харківська політехніка” та Донецький національний університет, які минулого року розташувалися у групі “701+”, цього року повторили свій результат.
Крім того, Сумський державний університет, який минулого року розмістився у групі “651-700”, цього року впав у “701+”.
Перша десятка рейтингу виглядає так:
До першої трійки вишів потрапили: посів Массачусетський інститут технологій (США), за ним розташувався Гарвардський університет (США), а третю сходинку поділили Кембрідж (Великобританія) та Стенфорд (США). Минулого року, у першій трійці превалювали ВНЗ з Великобританії.
Стенфордський університет. Фото з Flickr by Kazuhisa OTSUBO |
Метою даного рейтингу є визнання університетів, як багатогранних організацій, які б могли задовольнити потреби кола зацікавлених: студентів, батьків, вчених, співробітників вишів та роботодавців.
Цей рейтинг вважається порівняльним інструментом, який покликаний допомогти потенційним іноземним студентам оцінити університети у глобальному масштабі.
Рейтинг заснований на чотирьох основних принципах: дослідження, навчання, працевлаштування, а також інтернаціоналізація.
Основними методологічними показниками, при оцінці вишів стали: академічна репутація вишу, репутація серед роботодавців, кількість студентів на факультеті, міжнародні студенти та факультети, кількість цитувань.