unian.ua
Коментуючи у своєму блозі на «Обозревателе» ідею керівництва держави запровадити нову систему для голосування у Верховній Раді, яка би унеможливила «кнопкодавство», народний депутат Микола Томенко запитує: який сенс розробляти чергову нову систему «Рада» і витрачати на це бюджетні гроші, якщо свого часу, у 2008 році, Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк переконливо доводив, що вдосконалена ним система «Рада-3» із сенсорною панеллю «повністю готова до роботи, пройшла експертну перевірку, в результаті якої отримані відповідні сертифікати»?
«До речі, вартість «Ради-3», за різноманітними оцінками, біля 8 мільйонів гривень. У будь-якому разі, спроба Яценюка унеможливити кнопкодавство у сесійній залі ні до чого не призвела, деякі депутати навіть говорили про необхідність Генпрокуратурі розслідувати марну розтрату бюджетних коштів», – нагадав М. Томенко.
Він також зауважив, що у надійності «Ради-3» переконував і її розробник, директор Інституту проблем математичних машин і систем Анатолій Морозов: «Скільки діє система «Рада» — стільки часу її намагаються перехитрити… Звісно, я як розробник знаю способи її обійти. Але в таких випадках закладається такий принцип: витрати на те, щоб обійти систему, мають бути вищими, ніж ціна того голосу. Запевняю: ця система — надійна».
«Тож виникає низка запитань: хто казав неправду? Чи є сенс витрачати гроші на нову систему «Рада» чи легше вдосконалити стару? Якщо є несуттєві зауваження до роботи цієї системи, то невже за 7 років не можна було їх виправити? А якщо система «Рада-3» виявилася непридатною і вимагає розробки нової, то хто компенсує витрачені бюджетні кошти?.. Одним словом, при всій радості від того, що знову відновилося бажання боротися із кнопкодавами, виникає запитання: куди поділася система «Рада-3» від Арсенія Яценюка?», – запитує Микола Томенко.
