Рада Європи оприлюднила звіт щодо розслідування подій Революції Гідності

6 листопадаа 2015 10:47

2

“Європейська правда” відкриває публікацію, присвячену звіту Міжнародної дорадчої групи (МДГ), що створена при Раді Європи, яка представила 31 березня в Києві звіт щодо подій на Майдані у лютому 2014 року.

До вашої уваги – ключові новини, що ґрунтуються на тексті звіту, а також скорочений переклад підсумкової частини документа.

Необхідно зазначити, що тональність звіту є виключно жорсткою та критичною. Українська правоохоронна система не здійснила необхідних дій для розслідування подій на Майдані, а подекуди – прямо перешкоджала розслідуванню.

Глава комісії Ніколас Братца, зокрема, заявив, що навіть після зміни влади в Україні Міністерство внутрішніх справ часом створювало системні перешкоди для розслідування подій на Майдані.

Окремо зазначена негативна роль ГПУ за часів керівництва Віталія Яреми.

Згідно з даними звіту, за більшість убивств, скоєних 20 лютого, найімовірніше відповідальні бійці спецпідрозділу “Беркут”, якими керував майор Дмитро Садовник.

13:21 Затримання у справі Майдану зривали ГПУ за Яреми та МВС – звіт Ради Європи.

Генеральна прокуратура не зробила всіх необхідних дій з переслідування головних підозрюваних у справі про розстріл на Інститутській, а за Віталія Яреми – свідомо блокувала затримання.

12:25 Не менше трьох героїв Небесної сотні застрелили з готелю Україна: звіт Ради Європи.

Принаймні троє з 49 осіб, що загинули на Інститутській, були застрелені з готелю “Україна” або ж з будинку консерваторії. Також надходили непідтверджені повідомлення про те, що принаймні 10 осіб було застрелено з дахів.

12:13 Розстріл на Інститутській, найімовірніше, здійснив Беркут з “групи Садовника” – звіт РЄ.

Більшість демонстрантів, що загинули 20 лютого, отримали поранення з автоматів Калашнікова калібру 7,62*39, який був у наявності у бійців “Беркуту”.

11:49 Немає доказів дії “третьої сили” чи роботи снайперів на Майдані – дорадча група Ради Європи.

МДГ не виключає можливості участі “третьої сили”, однак офіційне слідство не надало представникам групи необхідних доказів – навпаки, запевнило представників групи у відсутності доказової бази.

11:27 МВС перешкоджало розслідуванню вбивств на Інститутській – МДГ Ради Європи.

Дії МВС не були направлені на співпрацю та, в деяких випадках, перешкоджали розслідуванню. Це підтверджується епізодом, пов’язаним зі затриманням представників “Беркуту”, деталі якого викладені в звіті.

* * * * *

Висновки щодо розслідування, яке проходило до 22 лютого 2014 року

Група дійшла висновку, що до 22 лютого 2014 року не було реальної спроби проводити розслідування актів насильства під час демонстрацій на Майдані.

Це означає, що слідчі дії не були розпочаті оперативно, що саме по собі є істотним викликом для розслідування.

Висновки щодо розслідування, яке проходило після 22 лютого

Виклики, з якими стикалося розслідування, були значними… Однак ці виклики не можуть виправдовувати помилки слідства і обов’язково є причиною таких помилок.

В окремих важливих аспектах розслідуванню справ Майдану не вистачало незалежності, коли розслідування проводив той самий орган влади, до якого належать особи під слідством.

МДГ вважає, що призначення після Майдану окремих чиновників на керівні посади в Міністерстві внутрішніх справ (МВС) не сприяло незалежності і підірвало суспільну довіру до готовності МВС розслідувати злочини, скоєні під час Майдану

Група дійшла висновку, що кількість слідчих ГПУ, які брали участь у розслідуванні справ Майдану протягом 2014 року, була абсолютно неадекватною.

Окрім того, відсутньою була “наступність” на вищому прокурорському рівні. Зміна трьох генеральних прокурорів протягом перших 12 місяців розслідування мала згубний вплив на слідчі дії, а також на довіру до реакції влади на насильство на Майдані.

Відсторонення від розслідування справ Майдану двох керівників (слідчої групи) також повинно було мати серйозний негативний вплив на прогрес, якість і ефективність розслідування. Всі, крім одного із старших прокурорів, призначених до Головного слідчого управління ГПУ після 22 лютого 2014 року, були звільнені або усунені з відділу до жовтня 2014 року.

Співпраця правоохоронних органів

Група не вважає розподіл оперативно-пошукової роботи між ГПУ, з одного боку, та Київською міською прокуратурою і МВС, з іншого, послідовним та ефективним. Окрім того, Група також не вважає ефективним нагляд ГПУ за оперативно-пошуковими заходами Київської міської прокуратури.

Співпраця між МВС та ГПУ має вирішальне значення для ефективності розслідування…

Існують вагомі підстави вважати, що МВС у своєму ставленні до ГПУ не був налаштованим на співпрацю і, в деяких аспектах, чинив перепони (розслідуванню).

Водночас Група вважає, що не всі необхідні заходи були прийняті Генеральною прокуратурою для забезпечення ефективного співробітництва з МВС у розслідуванні.

Група дійшла висновку, що існують вагомі підстави вважати, що таке ставлення МВС мало серйозно негативний вплив на розслідування. Ілюстративним прикладом, який підтверджує цей висновок, є спроби ГПУ допитати і заарештувати беркутівців.

Співпраця СБУз ГПУ була також важливою для ефективності розслідування… Є підстави вважати, що СБУ не вдалося адекватно співпрацювати з ГПУ, що мало негативний вплив на розслідування операції СБУ проти Майдану.

Роль судів

Група дійшла висновку, що рішення Печерського районного суду, головного суду в слуханнях багатьох справ Майдану, не відповідають вимогам статей 2 і 3 Конвенції, підривають ефективність розслідування і, в цілому, послаблюють стримуючий вплив судової системи на місці.

Розслідування справ беркутівців

Група вважає, що цей приклад, який стосується найбільш серйозного епізоду насильства на Майдані, є показовим щодо відсутності співпраці і протидії з боку МВС, яке серйозно перешкоджає прогресу у цьому ключовому розслідуванні.

Група також має серйозні побоювання з приводу неповідомлення інших беркутівців про підозру за часів роботи генерального прокурора (Віталія) Яреми.

Група хотіла б підкреслити, що надання амністії або помилування стосовно співробітників правоохоронних органів у справах незаконних вбивств або актів жорстокого поводження, були б несумісними з виконанням Україною своїх зобов’язань згідно зі статтями 2 і 3 Конвенції.

Заключні зауваження

Глибокі рани, залишені в Українському суспільстві бурхливими подіями на Майдані, загояться ще не скоро.

… На думку МДГ, у розслідуванні випадків насильства під час демонстрацій на Майдані не вдалося досягти істотного прогресу.

На окрему увагу заслуговують тези звіту щодо того, як змогли втекти з України підозрювані працівники “Беркуту”.

Більшість пострілів, що призвели до загибелі людей на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року, були зроблені з автоматів АКС калібру 7,62 мм; цього дня на Інститутській знаходилися співробітники”Беркуту”, які мали при собі цю зброю; ця зброя та пов’язані з нею документи зникли.

Аналіз сотень годин відеозаписів та матеріалів з інтернету дозволив встановити особи 21-24 співробітників “Беркуту”, які стріляли в учасників акцій протесту, піднімаючись вулицею Інститутською та з-за бетонних блоків біля станції метро “Хрещатик” на вулиці Інститутській.

На початку квітня 2014 року ГПУ встановила, яка структурна одиниця спецпідрозділу “Беркут” була направлена на вулицю Інститутську та 16 співробітників цієї одиниці, котрі могли бути причетними до розстрілу учасників акцій протесту, і почала готувати допити, а за необхідності – затримання цих осіб.

Баганець та Щербина, які керували розслідуванням подій, що відбулись на Майдані, вважали, що влітку 2014 року було достатньо доказів, щоб повідомити цим співробітникам “Беркуту” про підозру.

Вони стверджували, що вони проінформували тодішнього генерального прокурора пана Ярему про своє бажання порушити справу проти інших співробітників “Беркуту” і що після того, як пану Яремі було повідомлено про цей намір, співробітники “Беркуту” втекли.

Обидва прокурори пов’язували своє усунення від розслідувань подій на Майдані з тим, що вони повідомили про свій намір повідомити цим особам про підозру. Пан Махніцький надав МДГ подібну інформацію: він стверджував, що перед тим, як його було звільнено в червні 2014 року, було достатньо доказів для повідомлення усім 16 співробітникам “Беркуту” про підозру, і він вважав, що цей аспект розслідування знаходився під контролем високопосадовців МВС.