«Умій посміхатися через невидимі сльози серця. Вони полегшують душу і роблять посмішку теплою і бадьорою»
З народних джерел
У народі 18 листопада у народі вшановували Галактіона. Саме йому молилися дівчата про те, щоб вийти заміж за справжнього чоловіка – доброго і розумного.
За церковним календарем 18 листопада вшановують мучеників Галактіона і Єпістиму. День 1-го Патріарха Київського і всієї України Мстислава.
Іменинники 18 листопада:
Наталії, Ганни, Григорії, Галактіони.
Ім’я Наталія має латинське походження і перекладається, як “«рідна». Наталі ростуть життєрадісними і активними, здатними захистити слабких. Заміж, зазвичай, виходять рано. Люблять мандрувати. Єдиним найбільшим недоліком Наталь є нетерпимість до критичних зауважень. А от похвала для них є найбільшим стимулом у житті. Аби сімейне життя з Наталією було безхмарним, чоловікові варто позбавитися від звички робити зауваження. Це дратує її і вибиває з колії.
18 листопада народилися:
1859 — Кость Левицький, український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Події 18 листопада:
1838 — (за старим стилем 6 листопада) Т.Шевченко завершив перший (втрачений) варіант «Тарасової ночі», фінальної поезії «Кобзаря Т.Шевченка». Перша поезія написана до «Кобзаря» — «Катерина».
1933 — Постанова ЦК КП(б)У про припинення політики українізації.
1935 — розпочався (18.11.1935-13.01.1936) Варшавський процес, один з найбільших політичних судових процесів проти ОУН у Західний Україні в період окупації Польщею. Закордонна й місцева преса (польська та українська) подавала реферовані промови обвинувачених, які під час цих драматичних подій зуміли схилити на свій бік ще більше симпатиків і перетворити поразку на перемогу.
Чи знаєте ви, що:
Про поріг
Давні українці вважали, що поріг — це межа, яку охороняють душі померлих. Колись молодих зустрічали на порозі хати. Самі ж молоді, заходячи до середини оселі, мали переступати поріг тільки правою ногою. Донька, яка залишала батьківську хату, клялася родині, порогам та воротам. Чоловік вперше переносив молоду дружину через поріг на руках, аби духи предків їй не зашкодили.
А виносячи труну з хати, її тричі опускали на порозі, аби покійник попрощався з домом. На Святвечір на поріг клали сокиру, аби злі духи не потрапили до хати. Сміття з хати перед далекою дорогою не вимітали, щоб подорожуючий повернувся.
Поріг завжди був символом початку та закінчення дому, місцем перебування душ предків, зустрічі та розлуки.
«Рідна країна»