Багато хто вважає, що антибактеріальні засоби для рук або, простіше кажучи, антисептики, — незамінна річ для гігієни та збереження здоров’я. Але чи справляється антисептик для рук зі своїми завданнями? Чи може антисептик мати більше шкоди, ніж користі?
Фото: oomni/flickr.com
Що являє собою антисептик для рук? Повсякденний антисептик суттєво відрізняється від тих засобів, які використовуються в медичній і харчовій сфері: там використовуються потужні антисептики, які знищують практично всі мікроби.
В основі звичайних, «повсякденних» антисептиків для рук (що випускаються як розчин, гель, спрей або серветки) використовується ізопропіловий або етиловий спирт. Деякі засоби можуть містити кілька різновидів спирту (з молочною кислотою, триклозаном і хлоргексидином) або зовсім бути безспиртовими.
Зрозуміло, що чим більше спирту в складі, тим такий антисептик сильніший, але, з іншого боку, це шкодить шкірі рук: вона висушується і стає більш вразливою. Існує і ще один момент, про який попереджають медики: більшість антисептиків для рук містять небезпечні компоненти:
1. Антибактеріальні речовини сприяють розвитку бактерій, стійких до антибіотиків. Антисептик для рук із позначкою «антибактеріальний» набагато небезпечніший за звичайний: антибактеріальні компоненти, які входять до його складу, мають дію, подібну до антибіотиків, хоча їхнє основне завдання — не лікувати, а запобігти передачі збудників захворювань. Що стосується стійких штамів бактерій, то антисептик не діє на них і, як наслідок, не здатен запобігти їхньому росту.
2. Парабени — хімічні речовини, які перешкоджають розмноженню бактерій і викликають нейротоксичність, збої в роботі ендокринної системи, рак, подразнення шкіри. В антисептиках для рук можуть міститися такі небезпечні парабени: метил-, пропіл-, бутил-, етилпарабен.
3. Триклозан — запобігає росту слабких бактерій, зміцнюючи при цьому більш сильні, стійкі до антибіотиків бактерії, що призводить до появи супербактерій, таких як метицилін-резистентний стафілокок. В організмі триклозан розпадається на діоксини і має безліч протипоказань. Триклозан знищує клітини мозку, викликає ріст клітин раку молочної залози і викликає збої гормонального балансу.
4. Спиртовмісні антисептики містять близько 65% етилового спирту, який надходить у кров через шкіру, а також під час вдихання його парів. Ізопропіловий спирт, який містять деякі антисептики, — нафтохімічний продукт і сильний нейротоксин. Він токсичний навіть у малих дозах і легко поглинається через шкіру.
Крім цього, спиртовмісні антисептики зачіпають захисний зовнішній шар шкіри, внаслідок чого багато небезпечних речовин, такі як парабени, легше проникають до організму.
5. Хлорид бензалконія, який містять безспиртові антисептики, також є токсичною речовиною: він викликає збої в роботі імунної системи, хронічний дерматит і астму.
Post Memes/flickr.com
6. Ароматичні компоненти — токсичні хімічні речовини, які, як правило, не розголошуються фірмою-виробником антисептиків. Це можуть бути фталати, завдяки яким аромат довго не вивітрюється. Фталати впливають на ендокринну систему. Інші ароматичні компоненти можуть викликати дерматит, дихальну недостатність, алергію, порушення в репродуктивній системі.
Пам’ятайте: наш організм здатний самостійно боротися з мікробами, що нас оточують. А використання антибактеріальних засобів і зайва дезінфекція також небезпечні для здоров’я. Речовини, які містяться в антисептиках, можуть викликати у дітей подразнення шкіри, слизових оболонок і очей.
Крім цього, дослідження, проведене італійськими вченими, показало, що дезінфікувальні гелі для рук містять алергени і погано очищають. Більше користі буде мати миття рук водою і милом не менше 30 сек.
Що стосується обробки ран та дезінфекції порізів, то антисептики зовсім не підходять для цього: вони призначені для дезінфекції непошкодженої шкіри і мають слабку бактерицидну дію.
