Український інститут національної пам’яті презентував проект “Воїн. Історія українського війська”, що складається із 24 постерів про історію української армії від Київської Русі до сьогодення.
На світлинах, зроблених фотографом Анною Сенік, зображені українські військові у формі різних часів і відповідною зброєю. На плакатах формату А1 фотографії супроводжує інформація про військові підрозділи того часу – тип військової організації, чисельність і озброєння війська, методи воєнного мистецтва та найвизначніші битви, повідомляє прес-служба Інституту.
На плакатах зображені військо Давньої Русі, українці у війську Великого князівства литовського, козацьке військо, Українські січові стрільці, військо доби Української державності, Карпатська Січ та Українська повстанська армія.
“Це надзвичайно важливо – аби ті, хто зараз захищають українську землю, розуміли, що вони є продовжувачами справи тих, хто боронив нашу країну протягом попередніх століть. Ці історичні матеріали та їх візуалізація потрібні для промоції серед вояків української військової традиції, для того, аби перетворювати нашу армію у справді українську”, – пояснив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
“Російська, радянська і тепер знову російська пропаганда переконувала українців, що вони – народ лінивий, миролюбний, самі “гречкосії”. Це неправда. Українці – справжній народ-військо. Проект “Воїн. Історія українського війська“ має на меті ознайомити із українськими військовими традиціями”, – наголосив історик Сергій Громенко.
Проект описує такі військові з’єднання: військо Давньої Русі, українці у війську Великого князівства литовського, козацьке військо, Українські січові стрільці, військо доби Української державності, Карпатська Січ, Українська повстанська армія. Про кожне з них подана така інформація: військова організація, чисельність, озброєння, роди війська, воєнне мистецтво, участь у бойових діях.
Фото – Анна Сенік. Історична реконструкція – Микола Балабан. Тексти — Василь Павлов, Сергій Громенко, Володимир В’ятрович. Редактор — Богдан Завітій. Дизайн Назар Ясиневич.
