Фото з Flickr (by Kevin Harber)
Дуже зайняту людину ми уявляємо собі з розжареним від дзвінків телефоном, з потоком імейлів на комп’ютері та розкладом, у якому немає ні найменшого віконця. Проте і багатозадачність, і неминучі збої погано впливають на продуктивність праці.
Про це пише The Huffington Post.
“Остерігайтеся марності заклопотаного життя”, – застерігав Сократ.
За підрахунками дослідника з Мічиганського університету Девіда Мейера, коли людина одночасно виконує дві справи, вона витрачає на них на 25% більше часу.
“Багатозадачність вас пригальмовуватиме, збільшуватиме вірогідність помилок”, – сверджує вчений.
Дослідити цей феномен вирішили в Microsoft. Там підрахували, що працівникові, котрий відволікся на імейл, телефонний дзвінок чи інше повідомлення, в середньому потрібно 15 хвилин, щоби повернутися до виконання своєї основної задачі. Причому всі ті 15 хвилин учасники експерименту витрачали не на те, що їх безпосередньо відволікло, а зависали в Інтернеті тощо.
“Я був здивований тим, як легко люди відволікаються, і як багато часу їм потрібно, щоби повернутися до роботи. Якщо це погано в в Microsoft, це має бути погано і в інших компаніях”, – зазначає дослідник Ерік Горвіц.
Заклопотаність стає для мозку таким собі “пляшковим горлом”, не даючи нам сконцентруватися на кількох речах одразу. Коли ми намагаємося одразу зробити дві речі, мозкові бракує потужності, щоби однаково успішно виконати обидва завдання.
Зачаровані багатозадачністю, ми віримо, що завдяки їй встигаємо більше, хоча насправді наш мозок фізично на це не здатен. Найбільш продуктивно людина працює тоді, коли її графік дозволяє їй сфокусуватися на кожному завданні окремо.
За допомогою МРТ-сканування дослідники з Сассекського університету поспостерігали за поведінкою мозку людей, котрі одночасно оперували кількома девайсами (наприклад, дивилися телевізор та писали смс). Вони з’ясували, що багатозадачність тренує наш мозок працювати поверхнево, отже, менш продуктивно.
Водночас зайнятість в уявленні суспільства настільки тісно асоціюється з успіхом та сумлінною працею, що ми боїмося власної неактивності. Дослідники кажуть: ми ховаємося за заклопотаністю від власних лінощів та страху поразки, ми марнуємо цінний час на необов’язкові речі, бо так почуваємося продуктивнішими. Проте якщо хочемо зробити щось добре – краще пригальмувати, радять вони.
Нагадаємо, психологи знайшли цікаві способи підвищувати плідність праці, наприклад, говорити до себе вголос та перевіряти електронну пошту, граючись. Також, щоби добре працювати, дуже важливо бути здоровим. Для цього, зокрема, треба вчитися керувати стресом, не захоплюватися кофеїном та слідкувати за чистотою.
