До дня святого Валентина волонтери влаштували фотосесії для українських захисників.
Зокрема, у фотопроекті взяли участь житомиряни Дмитро Бондар та Едуард Мальований з дружинами.
Ірина та Дмитро “Дім Дім” Бондар
Він – боєць 95 аеромобільної бригади, доброволець. Пройшов Слов’янськ, Лисичанськ, Карачун і Донецький аеропорт. Вона – його кохана дружина.
Вже майже 10 років живуть душа в душу, хоч познайомилися випадково. Дмитро вразив Іру з першого погляду, а Іра Дмитра – з першого кролика у сметані. Було море квітів, пісень, ніжних слів і відвертих зізнань. У 2010-му народилася їхня чарівна донечка Вероніка.
Аж раптом почалася війна – неоголошена, нікому не потрібна. Він воював у багатьох гарячих точках, а вона чекала, молилася, вірила.
Дмитра поранили в боях за Донецький Аеропорт. Щойно він вийшов на зв’язок, Іра вже збирала речі:
– Куди їхати? Де шукати? Байдуже! Лише б їхати! Швидше до нього! Хотілося обійняти міцно-міцно, і закрити собою від усього світу. Для нас війна закінчилась, нарешті він мій! Він живий, і я буду боротися за його життя! Боротися до кінця, тому що кохала, кохаю і буду кохати завжди!
Людмила та Едуард Мальовані
Він – професійний військовий, який у складі миротворчої місії служив в Югославії, пройшов війни у Сьєрра-Леоне та Іраку.
Вона – його вірна дружина.
Разом вже 25 років, половину власного життя.
Коли почалася війна на Донбасі, Едуард вже був списаний у запас – за станом здоров’я. Хотів піти добровольцем – не брали. Довелося влаштувати одиночний пікет під Міністерством оборони.
Розповідав їй про своє поранення так: “У мене подряпина на обличчі, нічого серйозного, не хвилюйся. За кілька днів переводять у Київ“.
Вона побачила його незадовго до операції – обличчя все забинтоване, навіть очі. Потім – 5 годин під скальпелем. Намагалася не думати – просто любила, вірила і молилася.
Нині, після усього пережитого, вони обвінчалися. Виростили трьох дітей, мають онуків, але і досі він називає її тільки Людочка або моя принцеса. В Людиному телефоні він підписаний КОХАНИЙ. Він весь час їй передзвонює і завжди з нею – де би не був. Вона не їсть, тільки п’є чай, коли він у від’їзді.