Вимоги до маркування продуктів хочуть зробити суворішими. Відповідно до законопроекту «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який був зареєстрований в парламенті, «продовольчі» етикетки стануть більш інформативними та достовірними. Наскільки актуальними є сьогодні такі зміни розповів директор ДП «Черкасистандартметрологія» Михайло Чорнопищук.
Виробники добре знають, що зустрічають продукцію «по одягу», тобто зовнішньому вигляду. А тому на папері дехто може робити товар більш привабливим, ніж він є насправді. Серед таких прийомів, керівник підприємства називає вибіркову подачу інформації. Зокрема, вказуються не всі інгредієнти у складі продукту. Зрозуміло, що «губляться» найбільш шкідливі або небажані для споживача складові. Поширеною є така практика і при перекладі «імпортних» етикеток.
Ще однією маніпуляцією виробників, за його словами, є свідома «нечитабельність» маркувального тексту. Наприклад, наноситься золотистий шрифт на червоний фон або сріблястий на сірий, а також використовується дуже дрібний шрифт.
— Тому шрифт на етикетках пропонують з чинних нині 0,8 мм збільшити до 1,2 мм, а перелік обов’язкових характеристик повнішим, — розповідає Михайло Чорнопищук.
До вже звичного нам набору — країни виробника, складу продукту, харчової цінності, дати виробництва та терміну використання пропонують також додати країну походження сировини. Скажімо м’яса чи рибної продукції, адже нині розвідати ці дані простому споживачеві навряд чи вдасться.
— Крім того, виробників пропонують зобов’язати перераховувати інгредієнти, які викликають харчову алергію, — зауважує директор держпідприємства.
— Прийняття відповідного закону має посилити захист споживачів, а виробників зробити відповідальнішими, — зауважує Михайло Чорнопищук. Вимоги законопроекту в цілому відповідають європейським нормам та практикам.
Однак, за його словами, щоб новий закон почав працювати не формально на папері, а в реальному житті, в Україні потрібно змінювати і систему контролю.
— Якщо певні неточності у маркуванні можна виявити уважно вивчивши етикетку, то знайти відмінності між «задекларованим» та реальним вмістом продукту без спеціальних лабораторних досліджень неможливо, — зазначає керівник ДП «Черкасистандартметрологія».
Більш суворим має бути і покарання за порушення інтересів споживача. Це змушувало би виробників покращувати якість продукції на ділі, а не на словах.
