mydim.ua
Чим старше дитина, тим складніше виходить стримувати свої емоції, коли малюк балується і не слухається. Багато батьків у момент неслухняності свого чада випробовують гнів і злість, а як метод боротьби вибирають крик. Ви підвищуєте голос на дитину, але бажаного результату це не дає. Більше того, це може нести за собою негативні наслідки. Як навчиться не кричати на свою дитину?
Крик — це цілком нормальна реакція людини на критичні і неприємні ситуації. Це свого роду захист, який вступає в дію на підсвідомому рівні. Крик з’являється згодом гніву або злості, іноді навіть страху. А вже джерел таких почуттів у батьків повно. Найпоширенішою причиною гніву у батьків є, безумовно, поведінка їх чад. Капризи, неслухняність, погані оцінки в школі і інші проблеми, що можуть виникнути у вихованні дитини, — усе це причини для злості батька.
Велику роль у виникненні злості являються сімейні проблеми і/або складнощі зовні удома. Часто батьки виливають свій поганий настрій і дорослі проблеми на своїй дитині. Батьки кричать без причини, адже хтось зіпсував їм настрій. Але питання: в чому винна ваша дитина?
Ці чинники, що викликають гнів і злість у дорослих, трапляються часто і, згодом, крик може стати звичною формою спілкування батька з дитиною. Дорослі просто звикають спілкуватися до чаду на підвищених тонах, самі того навіть не помічаючи.
Усе це може здатися дрібницею, проте крик може привести до дуже небажаних наслідків. В першу чергу можуть виникнути проблеми у взаємовідносинах батько-дитина. Признайтеся, коли на вас кричать — це зовсім не приємно, вірно? Так само неприємно і дитині. Діти не завжди розуміють, чому на них кричать, і їх дитяча підсвідомість намагається захиститися від зовнішніх чинників — він починає кричати у відповідь. Незабаром це може перетворитися на звичку.
Бачили, як іноді спілкуються підлітки з батьками? Нецензурна лексика, неповага і крик — зовсім не ідеал, чи не так? Далі — гірше. Свій гнів діти несуть в соціум, тому виникають проблеми в спілкуванні з ровесниками, дитина стає самотньою, ніким не понятим і абсолютно нещасним. А все через те, що колись в дитинстві батьки на нього кричали.
Як навчитися не кричати на малюка і контролювати гнів? Все досить просто. Спершу подумайте, а чи дійсний привід для крику і гніву? Частенько це відбувається на емоціях, і іноді потрібне деякий час, щоб заспокоїтися і подивитися на ситуацію тверезо. Навчіться контролювати свої емоції, слухати дитину і спокійно пояснювати його помилки. Для цього треба терпіння і витримку, проте воно того коштує.
Станьте другом для своєї дитини, яка завжди підтримає в складних ситуаціях і все пояснить. Дитина повинна вас поважати і любити, а не боятися. Якщо вже не вдалося стримати спалах гніву, вибачитеся перед дитиною, він це оцінить.
Головне пам’ятати, що дитина все сприймає гостріше і від вашої поведінки з ним залежить його майбутнє. Любіть дітей!
