У народі 12 жовтня вшановували Феофана і Кирияка і говорили, що з цього часу дні вже стають похмурими з вологими і холодними туманами

12 Жовтня 2016 14:19
Opogode.ua

Opogode.ua

Проблеми ж — як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані — то вже навік.
(Ліна Костенко «Записки українського самашедшого»)

У народі 12 жовтня вшановували Феофана і Кирияка і говорили, що з цього часу дні вже стають похмурими з вологими і холодними туманами. Від зірок цієї ночі чекали доброго світла, тому намагалися побачити їх відразу після 12-ї години ночі.

За церковним календарем 12 жовтня вшановують преподобного Кирияка, преподобного Феофана Милостивого.

Іменинниками 12 жовтня є:

Феофан і Кир’ян.

12 жовтня народились:

1857 — Роман Кондратенко, командуючий обороною Порт-Артура у російсько-японській війні. Походив з українських козаків з Катеринослава. Під керівництвом Кондратенка були розроблені і вперше застосовані ручні гранати, міномети та електризовані загородження.

12 жовтня — день пам’яті:

Герасима Смотрицького (1594) – релігійний, освітній і культурний діяч, поет і письменник-полеміст. Перший ректор Острозької школи (академії). Керував редакторською працею у процесі видання Острозької Біблії (1581), написав до неї віршований текст і обидві передмови. Автор полемічної праці «Ключ царства небесного».

Чи знаєте ви, що:

Дотепер невідомо, де Герасим Смотрицький здобув освіту. Сам себе він скромно називав «простаком невченим» і в передмові до «Острозької біблії» (1581 р.) зазначав, що «училища ніколи не бачив». Проте, не викликає сумнівів, що автор «Ключа царства небесного» здобув початкову освіту в домашніх вчителів, що було типовим для шляхти XVI ст., а згодом опанував сучасну йому науку шляхом наполегливої самоосвіти.

Незважаючи на це, сучасники говорили, що він «людина найкращих звичаїв, а також видатної вченості» «умілий у науках грецьких, латинських і в мові слов’янській».

Високо цінуючи вченого, князь К.Острозький призначив його на посаду першого ректора Острозького колегіуму. І йому вдалося організувати навчальний процес за найкращими зразками європейських академій. Програма колегіуму поєднувала елементарну, середню та основні елементи вищої освіти. Вона ґрунтувалася на вивченні «семи вільних наук», вводилися також основи філософії. Високого рівня досягло вивчення музики хорового співу. Звідси по Україні та Білорусі поширився т.зв. «острозький наспів». Як зазначив один із сучасників, тут навчалася «руська молодь, як шляхетського, так і плебейського походження».

Цікавим є той факт, що навіть прихильники і проповідники католицтва називали Острозьку школу колегіумом. Звеличуючи католицькі університети, один з них І.Потій, стверджував, що в Острозькій школі можна побачити таке, чого «ні в Польщі, ні в Литві… ні на Русі не знайдеш». На думку відомого вченого І. Голеніщєва-Кутузова, Острозька школа була предтечею академій у Києві та Москві.

“Рідна країна