Три роки як Україна живе по-новому. 25 травня 2014-го, після Революції гідності, українці надали величезний «кредит довіри» Петрові ПОРОШЕНКУ: він переміг у першому турі позачергових президентських виборів за підтримки 54,7% виборців.
Українцям було чимало обіцяно. Більшість із нас мали величезні очікування. Сподівалися на зміни, за які на Майдані віддали свої життя Герої Небесної сотні й дістали поранення близько тисячі людей.
Та минуло три роки – й нова «влада Майдану» перетворилася на владу абсолютної меншості.
Усі соціологічні дослідження свідчать, що ставлення до нинішньої влади (і центральної, й місцевої) не просто погане, воно – безнадійне.
Згідно з результатами опитування, проведеного у травні 2017 року соціологічною групою «Рейтинг», настрої громадян України виглядають так: лише 13% оптимістів вважають, що справи в Україні йдуть у правильному напрямку; 76% опитаних стверджують, що у неправильному; кожен десятий не визначився із відповіддю (не можуть підібрати адекватної оцінки того, що відбувається? – Авт.).
Нинішні очільники держави мають колосальні показники НЕДОВІРИ: прем’єрові В. ГРОЙСМАНУ не довіряють 82% українців, президентові П. ПОРОШЕНКУ – 81%, генпрокурору Ю. ЛУЦЕНКУ – 81%, спікерові А. ПАРУБІЮ – 78%.
Цифри вельми показові з огляду на «ювілейні дати» – три роки президентства Порошенка та рік урядування Гройсмана. Коли ж узяти до уваги ще й «популярність» А. ЯЦЕНЮКА – лідера ще однієї провладної партії, яка нині має рейтинг нижчий за статистичну похибку – то висновок такий: ВЛАДА ЦІЛКОВИТО ВТРАТИЛА СУСПІЛЬНУ ЛЕГІТИМНІСТЬ.
Вкрай низький рівень довіри до владних структур в Україні продемонструвало й інше опитування, проведене у квітні цього року соціологічною службою «Центр Разумкова». За результатами цього дослідження: Уряду довіряють 12,8%, не довіряють 81,9%; Національному банку, відповідно, – 11,7% і 81,5%; Верховній Раді, – 9% і 86,6%; прокуратурі – 9,5% і 83,3%; судам – 7% і 86,6%.
Показово, що перевибори парламенту як спосіб виходу із такої сумної ситуації вже понад рік підтримує не більше 50% населення. Тобто суспільство, скажімо так, не зовсім готове підтримати «перевибори за будь-яку ціну», та, вочевидь, має багато запитань до нинішньої парламентської опозиції як альтернативи діючій владі.
Отже, на часі – потреба в опрацюванні НОВОГО СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ПОРЯДКУ ДНЯ ДЛЯ УКРАЇНИ, який би визначив подальшу стратегію руху країни та об’єднав проукраїнську і проєвропейську складові суспільства.
