На Житомирщині в забруднені радіацією райони повертається життя

1 Серпня 2017 13:08

До слова “радіація” звикли і упевнені – жити в селі безпечно. Працівники ж Чорнобильської станції застерігають, що звичайний побутовий дозиметр справжні показаники не зафіксує. Люди на це не зважають і ласують місцевим медом, зібраним бджолами.

Вирубку дерев у зоні, визнаній небезпечною, виправдовує лісник Валерій – мовляв, дерева просто посохли.

“У нас посадки висаджуються, все нормально”, – твердить він.

Один раз на тиждень сюди ходить поїзд. Залізнична станція “Возлякове” – єдине, що тримає в селі Марину – дружину залізничника. Жінка порається з господарством: парне молоко, лісова малина – Марина переконана, в їхньому селі на дві хати екологічна ситуація у нормі. “У вас у Києві ті гази, у вас у Києві більше”, – каже вона.

Найбільша розвага у селах біля зони – приїзд автомагазину. Хліб, мінералка, коржики збирають 2-3 рази на тиждень все село Рокитне. “Якби не возили, то ми б тут подохли – нічого нема”, – кажуть місцеві. Їх два десятки, але люди хваляться, що населення збільшується – до чорнобильської зони їдуть переселенці з Донбасу. Щоправда, на телекамери воліють не показуватися. “Хат п’ять переселенцев є, а вчора ще один ходив і шукав”, – кажуть місцеві.

Поруч мертве село Мощаніца – жодної людини, жодної хати. Дорога через село стала асфальтом у лісі. Про те, що тут могли жити люди, нагадує лише свіжий памятник.

Джерело: ТСН

 

Джерело: 1.zt.ua