Головною бідою сучасної української держави є не брак певних законів, а демонстративне й нахабне їхнє ігнорування.
Кілька прикладів:
– в усій країні масово відкриваються заклади «Української національної лотереї», де процвітає гральний бізнес, – а це прямо заборонено законом;
– з України безупинно вивозять ліс-кругляк за кордон, що прямо заборонено законом;
– дитячі майданчики увечері, а то й серед дня, «захоплюють» прихильники розпивання спиртних напоїв, – поліція навіть не реагує на ці порушення закону…
Перелік можна продовжувати безкінечно!
З іншого боку, влада свідомо створила цілу систему безвідповідальності: там, де «крутяться» бюджетні гроші, переважна більшість посадовців – тимчасово виконуючі обов’язки. У владній вертикалі тисячі виконувачів обов’язки — від податкової до головних державних корпорацій.
Це означає, що за розкрадання коштів, землі чи майна вони не несуть жодної відповідальності. Те, що в Україні роками не призначаються очільники державних органів і компаній – свідома, продумана політика влади.
На додачу:
- досі діє нелегітимна ЦВК Януковича-Охендовського;
- кілька років тому закінчився термін повноважень Рахункової палати, а її старий склад працює донині;
- в Уряді немає трьох міністрів;
- у парламенті – семеро в.о. голів Комітетів;
- у складі Конституційного Суду досі лишаються судді, які свого часу обґрунтували «узурпацію влади Януковичем»; у 2017 році КС взагалі не ухвалив жодного рішення;
- медіа-ринок монополізований кількома фінансово-політичними групами;
- енергетичний, металургійний, аграрний ринки монополізовані кількома олігархічними групами…
Функція Верховної Ради полягає насамперед у парламентському контролі за ситуацією в країні. Натомість Рада механічно штампує закони, подані Урядом чи Президентом, часто навіть їх не читаючи!
Президент, міністр чи депутат, які публічно заявляють, що Конституція, закон чи судове рішення їм не подобаються і що вони їх принципово не будуть виконувати, – це ЗЛОЧИНЦІ.
Першим кроком до творення ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ є неухильне виконання владою та громадянами чинних законів. Саме влада повинна показувати громадянам приклад законослухняності.
В іншому випадку – остаточне утвердження в Україні вибіркового правосуддя, анархії й цілковитого хаосу.
