Робоча група Конституційної комісії вже здецидувалася щодо термінології майбутнього адміністративно-територіального устрою України та його утворень, пише “Збруч”. Місцеве самоврядування здійснюватиметься на трьох рівнях: громада (об’єднання поселень), повіт (об’єднання громад), реґіон (області, Крим, Київ).
Фактично запроваджується лише один новий термін — «повіт».
На Житомирщині планують утворити 4 повіти.
По Україні передбачено створення 129 повітів, замість 490 районів, а також близько 1,5 тисяч громад замість 11,5 тисяч суб’єктів місцевого самоврядування у нинішньому статусі. З тих 129 повітів 10 припадає на окуповану частину Донбасу, а 8 — на Крим із Севастополем.
Так, 104 із 129 спроектованих повітів охоплюватимуть від 200 до 400 тис. мешканців.
На думку Голови Центру політико-правових реформ Ігора Коліушка. який розробив карту, це оптимальна кількість населення для “нових районів”. Принаймні 6 повітів будуть меншими (понад 150 тис. мешканців). Ще 19 повітів будуть більше заселеними, ніж звичайні; зокрема, у 8 повітах замешкає понад 800 тисяч осіб.
Житомирський повіт, наприклад, пропоновано сформувати з самого Житомира та 6 прилеглих районів.
“Протягом останніх місяців ми оперували поняттям “волость” для базового рівня місцевого самоврядування. Однак на місцях опиралися цій назві, тож ми погодилися залишитися на “громаді”. Щодо “повіту”, то ми відстояли цю назву. Адже повіт — це не район. Західні експерти радять: вводите щось нове — вводьте і нову термінологію. Якщо називати проміжну ланку районом, то відбуватиметься ототожнення того, що є сьогодні, з тим, що пропонується. Це абсолютно різні речі, і тут доцільно уникнути паралелей”, — коментує Коліушко.
При цьому Коліушко наголошує: проект повітового устрою є авторським баченням і запрошенням до дискусії.
“Мусимо бути обережними, намагаючись не злякати, але заохотити людей. Збирайтеся, аналізуйте пропозиції, обговорюйте, приймайте рішення. Якщо люди в областях не пропустять цієї реформи через себе, вона не спрацює”, — зазначає експерт.