У Житомирі представили фільм “Я- не герой” і збирали кошти на лікування бійця 30-ки. ФОТО

1.zt.ua

У кінотеатрі “Україна” 31 липня зібралися активісти, волонтери та військовослужбовці із рідними, адже до Житомира із презентацією фільму “Я – не герой” завітала команда творців короткометражки.

У стрічці розповідається історія одного екіпажу 95 бригади і їх долю під час виконання бойового завдання по звільненню Лисичанська у зоні АТО. Операцію проводили в липні минулого року. Саме в ній десантники зазнали на той час найбільших втрат з початку бойових дій на Сході. У тому бою команду екіпажу доля звела вперше і в остнаннє, а наступного разу частина з них могла зустрітися уже під час зйомки фільму.

У стрічці мати загиблого десантника 95 бригади Максима Савченка розповідає, що у неї досі нема відчуття, що її сина немає. Та й допускати це відчуття жінка не хоче. Поруч з цим вона просить військове керівництво бережно відноситися до своїх підлеглих, адже саме завдяки таким простим хлопцям і їхнім подвигам, командири й носять погони.

Десантники  – герої фільму розповідають, що на війні усі дружні і тим, що вижили завдячують одне одному. Відзначають, що легше тримати позиції і відбивати атаку терористів, коли знаєш, що поруч надійний товариш, який завжди підстрахує. Так було й 19 липня, коли Владислав Кузнєцов викинув гранату із бойової машини. Він втратив руку і тепер носить протез, але інших хлопців таким чином зумів врятувати.

З того часу усі учасники бою змінили свої погляди на життя, але й жити після отриманих травм і з усвідомленням втрати, довелося вчитися заново.

Після презентації фільму десантники Артем Вишемирський та Владислав Кузнєцовпояснили, що єдине їхнє бажання, аби війна якомога закінчилася, а також подякували волонтерам і усім небайдужим за підтримку.

Друг загиблого Максима Савченка нагадав, що біля свого дому хлопець попросив батьків встановити флагшток на честь свого загиблого командира 1 батальйону 95 бригади. Ніхто й подумати не міг, що невдовзі доведеться встановлювати другий флашток – 19 лютого під Лисичанськом загинув Максим. Тепер під вікнами його дому в рідному місті два прапори – жовто-блакитний та 95-ї бригади, а на флаштоці фото загиблого героя.

Під час заходу  в Житомирі організатори збирали кошти на лікування пораненого бійця 30 бригади Миколи Барановського, який отримав важке поранення під Степанівкою в серпні минулого року.

Всі виручені від аукціону і продажу речей ручної роботи кошти були передані дружині військовослужбовця.

На огляд та продаж були виставлені роботи вихованців  МГО “Арт-Село”. Свої “УКРОПські борщики” продавала і волонтерка Юлія Ковбасюк. Саме такі борщі вона постійно передає для бійців у зону АТО, а тепер скуштувати їх запропонувала і на мирній території.

Також з для продажу задля збору коштів з Італії передали кілька упаковок кави. До організації долучилися представники ГО “АТОшник”. Серед відвідувачів – військові, які перебувають на лікуванні в Житомирському військовому госпіталі. Частина із них бувала у Лисичанську, але вже після звільненя міста від терористів.

Юлія ДЕМУСЬ

Довідково:

Над стрічкою “Я – не герой” працювали четверо вінницьких журналістів: Юлія Бурнацева, Роман Липовський, Тимофій Заводовський та Вадим Демець.