Мало хто з нас, заходячи до торговельного центру, на кшталт супермаркету, звертає увагу на те, що практично на кожному кроці порушуються наші права як споживачів. Тому виникає питання, а чи обізнані ми зі своїми правами та який механізм іх захисту? Сподіваємось, що наведені нижче норми чинного законодавства допоможуть Вам при захисті Ваших законних прав та інтересів.
1. При вході до торговельного центрy
Ви маєте право не здавати Ваші особисті речі, оскільки такий обов’язок жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачений. Згідно із ст. 12 Закону України «Про охоронну діяльність», який набув чинності 18.10.2012, лише за Вашою добровільною згодою персонал охорони має право під час здійснення пропускного режиму на об’єктах охорони проводити огляд Ваших речей. У разі, якщо Ви вирішили залишити свої речі у камері схову, закрили її на ключ, Ви як споживач уклали з торговельним центром безоплатний публічний договір зберігання, умови якого регулюються нормами глави 66 ЦК України. У той самий час зазвичай адміністрація торговельних закладів зазначає, що за збереження залишених речей вона відповідальність не несе, що суперечить нормам статей 942, 949–951 ЦК України, оскільки саме торговельний центр як зберігач відшкодовує збитки за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання. Крім того, у п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» зазначено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити доступ споживачів до торговельних об’єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об’єктах, та створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об’єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.
2. Персонал охорони торговельного центру не має права
Вас затримувати або проводити особистий огляд чи огляд Ваших речей. Єдине, що може зробити персонал, – це викликати співробітників правоохоронних органів та попростити Вас їх дочекатися, але утримувати Вас, застосовуючи фізичний примус, вони права не мають. Відповідно до положень ст. 16 ЗУ «Про охоронну діяльність» заходи фізичного впливу застосовуються персоналом охорони у чітко визначених Законом випадках, а затримання особи персоналом охорони не є адміністративним затриманням, та затримана особа негайно передається органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення.
3. У випадку виявлення Вами різниці при здійсненні оплати
за товар між ціною, зазначеною у разрахунковому документі, і ціною, вказаною на ярликах (цінниках) або у покажчиках цін, Ви маєте право платити за товар за ціною згідно цінника відповідно до положень ЗУ «Про захист прав споживачів» та Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» та Наказу Міністерства економіки України від 19.04.2007 № 104 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами».
4. Якщо Ви випадково розбили або пошкодили товар
то оплачувати його вартість Ви не зобов’язані, оскільки до моменту оплати купівлі товару власником речі є її продавець, у даному випадку торговельний заклад. А відповідно до статей 323, 668, 1166 ЦК України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник. Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів» забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати використання ним електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний приймати їх до сплати.
* Детальніше про цей пункт
1. Не соромлячись, заявіть охороні або адміністрації магазину, що в «Цивільному кодексі України» говориться, що «ризик випадкової загибелі чи пошкодження речі несе її власник». Тобто, до моменту здійснення покупки власником речі є продавець. Виходячи з цього, ви не зобов´язані за неї платити. Детальніше про ризик випадкового пошкодження сказано в статтях 323, 668 і 1166 ЦКУ. По суті своїй, Закони «Про захист прав споживачів» України та Росії ідентичні. Можуть злегка відрізнятися лише нумерація статей і пунктів статей. Не більше!
2. Вимагайте від адміністрації супермаркету надати докази того, що саме ви винні в пошкодженні товару. Це можуть бути відеозаписи з камер відеоспостереження, свідчення свідків.
3. Якщо пошкоджений вами товар зберігався в неналежних умовах (на полицях, не захищених спеціальним бортиком, в проходах між рядами і т.д.), вкажіть на цей факт.
4. Нагадайте адміністрації магазину, що в Законі України «Про захист прав споживачів» у п.2 ст.17 сказано, що «Продавець (виконавець) зобов´язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції. Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту ». Розбитий товар не є вашим вибором.
5. Якщо наведені вами аргументи не зломили гнів охоронців магазину, поясніть, що відмовляєтеся платити штраф на місці (може, ви не розраховували на додаткові витрати, у вас з собою немає грошей). Скажіть, що такі виплати здійснюються виключно через суд, та й то, в тому випадку, якщо буде доведена ваша вина.
6. Якщо адміністрація все ж наполягає на тому, щоб ви заплатили за пошкоджений товар, вимагайте складання акту про інцидент. Куди вже будуть записані і свідчення свідків, і ваші, і адміністрації. Поясніть, що тільки на підставі цього акта та через суд будете оплачувати штраф.
7. Якщо адміністрація продовжує на вас тиснути (завела в кімнату охорони, відмовляється випускати з приміщення супермаркету, вимагає залишити свої документи) слід згадати про пункти 1,4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», у яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики і агресивної діяльності. Відповідно до закону охорона супермаркету не має права затримувати вас, обмежувати вашу свободу. Поясніть, що це вже їм загрожує судовими або кримінальними розглядами.
5. Якщо касир магазину відмовляється приймати
дрібні копійки або банкноти з надривами, а також у випадку відмови видачі решти з крупної банкноти, то він діє всупереч законодавству України. Так, зокрема, згідно з положеннями ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України. Продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.