Житомирянин, який рік воював добровольцем на Сході, надає психологічну допомогу учасникам АТО

25 Жовтня 2015 13:01

54

Володимиру Личагіну з Житомира 28 років, одружений. Після подій на Майдані він добровольцем відправився на Схід захищати країну у складі «Азову» (Сотня Ісуса Христа), а потім батальйону Святої Марії. Звідти кілька разів приїздив у відпустку, а через рік повернувся додому, трохи відпочив, зібрався з думками і силами та взявся реалізовувати власний проект.

Вже кілька місяців Володимир займається психологічною реабілітацією учасників АТО та їх родин, надає допомогу сім’ям загиблих військовослужбовців. Відповідну освіту Личагін здобув на соціально-психологічному факультеті ЖДУ ім.І.Франка, але паралельно проходив курси з практичної психології, які організовувала Журавська О.В., а також брав участь у тренінгу з подолання бойової травми від організації Wounded Warrior Ukraine. Аби адаптуватися до мирного життя після війни, хлопець також відвідував психологів і переконаний, що з фахівцями мають спілкуватися усі учасники бойових дій, аби в подальшому уникнути проблем у професійному та особистому житті.

«Так чи інакше, але війна залишає свій слід на кожному, хто там побував. Ніхто не повертається звідти таким, як був до цього. З цим треба змиритися, – каже Володимир. – Я це відчув на собі і можу сказати, що якби не дружина, не знаю, чи повертався б я звідти взагалі. До війни, якою б страшною вона не була, звикаєш. Ми не йшли туди за гроші, за пільги. Була їжа і забезпечення – вже добре, воюємо. У нас була хороша дисципліна, хлопці зібралися ідейні. Звільняли Маріуполь, були в Іловайську, Мар’їнці, Широкіному. Коли було так зване «затишшя» я приїздив додому, а потім знову їхав до своїх. В останні місяці свого перебування на позиціях я цілеспрямовано займався психологічним розвантаженням бійців, намагався більше спілкуватися із хлопцями. Саме тоді зрозумів, що можу цим займатися й надалі – допомагати фахово учасникам АТО».

Володимир наголошує, що не вважає себе волонтером, але якість його послуг незмінна для всіх, з ким він працює.

«Зараз дружина для мене – опора у всьому. Я займаюся проектом, який потребує фінансових вкладень і ці витрати вона теж бере на себе. Орендую кабінет для роботи, друкую роздатковий матеріал. Звичайно, після війни деякий час було складно, адже я мав адаптуватися, і вона змушена була це все терпіти. Проблеми зі спиртним мене оминули, але я й на фронті взагалі його не вживав, – пояснює далі психолог. – На зустрічах із учасниками АТО я розповідаю їм як і де можна знайти себе у житті після війни.

Треба розуміти, що за рік перебування у ситуаціях, де ти лише виконуєш завдання, рятуєш товаришів чи прощаєшся з ними, знищуєш ворога і намагаєшся вижити сам, людина безумовно змінюється і відвикає від багатьох звичних речей. Його родиною на цей період стають бойові побратими. Він не думає про те, як заробити гроші, щоб утримувати родину, одягати дітей тощо, тому рідним не варто одразу після повернення із зони АТО вимагати від чоловіка виконання цих функцій. Варто запропонувати відвідати місця, де він раніше любив бувати, зустрітися із друзями, але все поступово. По собі знаю, що після війни небезпека ввижається всюди і навіть вийти в місто – це вже стрес”.

Зустрічі з клієнтом Володимир проводить двічі на тиждень по одній годині. Усі деталі стосовно часу узгоджуються попередньо.

«Учасники АТО – це люди з гідністю, яким потрібна фахова допомога у переродженні в нову особистість у зв’язку з унікальним досвідом, який вони отримали на війні. Вони усьому знають ціну і я в свою чергу пропоную їм самостійно оцінити мою роботу психолога. За бажанням можна залишити якісь кошти на розвиток проекту або ж просто намалювати малюнок, натомість я залишаю за собою право розпоряджатися ним – наприклад, представити на виставці, продати з аукціону тощо. Така форма оплати певною мірою регулює наші відносини “психолог-клієнт”».

Володимир уже розробив декілька методичок-довідників з інформацією для учасників АТО та їх сімей. Там можна знайти  роз’ясненняі щодо проблем, з якими стикаються демобілізовані, а також низку порад з приводу того, як вийти із тієї чи іншої ситуації. Такі буклети у вільному доступі можна знайти у кількох закладах міста (кафе, магазини продажу військового спорядження та інші), адміністрація яких охоче відреагувала на прохання психолога розмістити їх у себе.

Цікаво, що  Володимир Личагін звертався і до представників різних політичних сил, аби ті допомогли із  друком брошур, проте лише деякі відгукнулись і змогли виконати свої обіцянки.

“Я навмисно ходив по офісах політичних партій та організацій, розповідав про свій проект. У період виборчої кампанії вони витрачають дуже багато коштів саме на агітаційні матеріали, в яких оперують гаслами про захист прав учасників АТО, але коли просиш практичної допомоги, то відгукуються лише одиниці, – додає Володимир. – Також окремо ходив до різних магазинів, де продають канцелярію і просив роздрукувати хоча б декілька буклетів. Таким чином, наразі маю для поширення десь близько 2 тисяч брошур і готовий розглянути будь-які варіанти підтримки проекту. Нещодавно друзі передали для потреб кавоварку, а ще я шукаю меблі для облаштування кабінету. Робота лише починається.

З бойовими товаришами ми спілкуємося у скайпі, хтось приходить на особисті зустрічі, також запрошують виступати перед військовими та психологами в інші міста, наприклад нещодавно я проводив тренінг з профілактики та допомоги учасникам АТО, у яких виникають симптоми бойового стресу для психологів та військовослужбовців по роботі з особовим складом Новоград-Волинського гарнізону. На початку жовтня я був гостем програми “Єдина країна” на Житомирському обласному телебаченні. Тема програми: “Особливості психологічної реабілітації учасників АТО”. Цікавий досвід, було багато запитань серед жіночого населення.

Я взагалі прихильник того, що дружини військових, як тільки ті відправляються на війну, мають ходити до психологів, аби бути морально готовими до будь-яких ситуацій, які можуть статися із рідною людиною. На жаль, більшість поки акцентує увагу на проблемах лише безпосередніх учасників АТО, але їх родини за рік переживають теж чимало, бо не знають, чим може закінчитися черговий дзвінок у двері чи по телефону”.

 

Сторінка проекту психологічної допомоги учасникам АТО та їх рідним у соцмережі

Сторінка Володимира Личагіна у ВК та ФБ

Номер телефону  – 0931673030, ел.пошта – zhytomyr.psych.gr@gmail.com

Джерело: 1.zt.ua