З нагоди Міжнародного дня корупції, який відзначається сьогодні, пропоную 5 власних думок про особливості сучасної української так званої “боротьби з корупцією”.
1 теза. Чим більше заяв високопосадовців про боротьбу з корупцією і антикорупційних законопроектів, тим міцніша корупція на практиці.
2 теза. Безвідповідальність і безкарність по відношенню до корупціонерів попередньої влади породжує нових корупціонерів вже у нинішній владі.
3 теза. Необов’язково саджати в тюрму “трьох своїх друзів, щоб народ повірив”, бажано саджати до в’язниці УСІХ злодіїв і крадіїв.
4 теза. Знання іноземних мов не повинно звільняти від відповідальності за корупцію.
5 теза. Чотирирічний період “України без виборів” корисний для демократичної, багатої держави і відповідальної влади, але шкідливий для охлократичної і бідної країни, та її безвідповідальних чиновників.
Отож, якщо наша влада не зрозуміє і не позбудеться нинішньої суті “корупції по-українськи”, то надзвичайно важко буде в нашій державі викорінити це зло.