Багато слів про роль Георгія в новітній українській історії, трішки менше — про те, що справу ще розслідують до кінця, і майже нічого — про мовчазну згоду політичного класу “поховати справу” і, як кажуть, перегорнути сторінку.
Насправді ж, вся країна знає про ініціаторів та організаторів вбивства Гії, але… продовжує мовчати, бо “не на часі”.
Справу Пукача, фактично, теж поховали, бо нині не актуально.
Отож, озвучені ритуальні слова чи написані жалісливі тексти про те, що ніхто не забутий і ніщо не забуте. А після цього можна вкотре поїхати на знані міжнародні заходи відомого зятя сумновідомого президента, щоб поміркувати про європейську долю неньки-України.
То поховали Гонгадзе, поховали його справу чи, може, власну совість?!
