25 серпня 1924 року народився Павло Загребельний.
Письменник походить із села Солошине, що на Полтавщині. У 17 років Загребельний пішов добровольцем у радянську армію, брав участь у битві за Київ. Період Другої світової війни видався трагічним: письменник отримав поранення, перебував у полоні та концтаборах смерті.
З 1946-го Павло Загребельний вивчав філологію у Дніпропетровському університеті. Він довгі роки поєднував журналістику із письменницькою діяльністю. 1957 року світ побачила “Дума про невмирущого”. Вже у 1960-х Загребельний опублікував свої перші романи: “Європа 45” (1959), “Європа. Захід” (1960), “Спека” (1960).
Роман “Диво” (1968) став знаковим для сучасної української літератури. За твір “Розгін” Павло Загребельний отримав Державну премію СРСР. 1980 року вийшов роман “Роксолана”.
Письменника не стало 3 лютого 2009 року.
1. “Поради, та ще здалеку, давати найліпше, це не вимагає ні зусиль, ні мужності, ні витрат”. (“Євпраксія”)
2. “Звик мати справу з речами мертвими, з минулим, з сухою логікою, з писаннями й виповідями. А жива людина завжди складніша й дорожча за всі наймудріші писання й виповіді”. (“Диво”)
3. “Хоробрість полягає не в тому, щоб робити щось при свідках, – справжня хоробрість свідків не потребує”. (“Твори в шести томах. Том п’ятий. Дума про невмирущого. Європа 45”)
4. “Коли б людям довелося ждати свободи, поки не стануть розумними й добрими в рабстві, їм довелося б ждати вічно”. (“Я, Богдан”)
5. “Прагнемо того, чого позбавлені”. (“Роксолана”)
6. “Багато прекрасних намірів часто лишаються нездійсненими, в той час, як злі діла доводяться до кінця, хоч і несуть вони людям тільки муки, страждання і згубу”. (“Твори в шести томах. Том п’ятий. Дума про невмирущого. Європа 45”)
7. “Загарбаєш багато – не втримаєш нічого. Така доля всіх завойовників”. (“Євпраксія”)