Уряд планує узаконити монополію на гральний бізнес в Україні

24 Травня 2017 11:37

Із забороною в Україні азартних ігор фаворитом цієї галузі стали лотереї, які поступово оформились у ринок «державних лотерей». А тим часом «держава», в особі певних чиновників, доклала значних зусиль для того, щоб зосередити цей ринок в руках одного монополіста. І зараз Уряд може це все узаконити.

ЯК ВІДБУВАЛАСЬ МОНОПОЛІЗАЦІЯ РИНКУ ДЕРЖАВНИХ ЛОТЕРЕЙ

2 вересня 2015 року РНБО України прийняла рішення, яким були затверджені списки фізичних та юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні санкції. До цього списку, за пропозицією Ігоря Білоуса (тодішнього керівника ДФС України) та СБУ були включені два найбільших оператори лотерей – ПрАТ «Патріот» та ТОВ «М.С.Л.».

16 вересня 2015 року указом Президента України №549/2015 вказане вище Рішення РНБО України було введено в дію.

За даними Мінфіну, в 2013 році ТОВ «М.С.Л.» проводило 80 лотерей; ПрАТ «Патріот» — 25; ПП «УНЛ» — 7 лотерей. В 2013—2015 роках річний обіг коштів операторів ринку лотерей виглядав наступним чином:

Таким чином, після виключення з ринку лотерей найбільших гравців, на ринку залишилась лише одна компанія – «Українська національна лотерея», яка до запровадження санкцій до ПрАТ «Патріот» та ТОВ «М.С.Л.» володіла лише близько 5% ринку.

Зрозуміло, що виключення ключових гравців вкрай негативно вплинуло і на податкові надходження до бюджету, що видно із  графіку Міжнародного центру перспективних досліджень:

Цікавим також є той факт, що дізнатись, скільки ж єдиний гравець лотерейного ринку заплатив податків до державного бюджету в 2016 році, від Державної фіскальної служби дізнатись не вдалося – ДФС вважає, що розголошення такої інформації без згоди самого платника податків, суперечить чинному законодавству, оскільки такі відомості становлять «комерційну», «банківську», «конфіденційну» чи то навіть «державну» таємницю. Із відповіді ДФС не вдалося чітко дізнатись, до якої саме інформації контролюючий орган відніс дані про сплачені господарюючим суб’єктом податки.

ХТО ЗІРВАВ «ДЖЕК-ПОТ» В УНЛ?

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Українська національна лотерея» (код ЄДРПОУ 24940541) є кіпрська компанія ЕФАМІАНДО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (1520, м. Нікосія, вул. Тасу, Дедло Хаус, буд. 3., КІПР), власником (кінцевим бенефіціаром) якої являється громадянин України Зеньо Роман Богданович, (1985 р.н.), який є — не дивуйтесь — велогонщиком із Тернополя!

Роман Богданович — тренер-викладач з велосипедного спорту Тернопільської обласної дитячо-юнацької спортивної школи. Якщо зважити, що розмір внеску до статутного фонду «УНЛ», згідно даних того ж ЄДР, становить 268 666 796,08 грн., то можна зробити висновок, що велоспорт є досить таки прибутковим заняттям…

За інформацією сайту zik.ua, до серпня 2014 року УНЛ належала кіпрській компанії «Олімпік голд холдінгз лімітед». На початку серпня 2014-го компанію перереєстрували на англійську фірму «Старбелл інвестментс лімітед».

В 2015 році «УНЛ» стала учасником корпоративного скандалу. В листопаді 2015 року Корольовський районний суд м. Житомира задовольнив позов угорської компанії UNL Holding та громадянина Швейцарії Пітера Шетті щодо поновлення їх корпоративних прав в «УНЛ».

У відповідь кіпрська компанія Pirsum Services подала позов до Окружного адміністративного суду міста Києва, який в грудні 2015 року поновив корпоративні права фірми в «УНЛ».

16 грудня 2015 року співробітники СБУ та ГПУ провели обшук в офісі «УНЛ», під час якого було помічено народного депутата від БПП Олександра Третьякова (відео 17-го каналу).

В результаті, скандали навколо «УНЛ» стихли, та у 2016 році власником «УНЛ», як зазначалось вище, стала кіпрська ЕФАМІАНДО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (створена 30 грудня 2015 року), яка залишається ним до цього часу.

«ГРАТИ ПО-НОВОМУ» ЗА ПРАВИЛАМИ МІНФІНУ

5 травня 2017 року Мінфін на власному сайті розмістив проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей та встановлення розміру плати за видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей».

З вказаного регуляторного акту стало очевидним, що Уряд продовжує діяти в інтересах лише одного оператора та намагається «забетонувати» його монополію на ринку лотерей.

Судячи із проекту, отримати ліцензію на випуск лотерей, у випадку затвердження Кабміном постанови, зможе лише один оператор ринку, і звичайно ж, за дивним збігом обставин, – це саме «УНЛ».

Так, відповідно до п. 14 Ліцензійних умов «не може стати ліцензіатом суб’єкт господарювання, якщо до цього суб’єкта господарювання або до його посадових осіб (керівника, заступників та осіб, що їх заміщують), або до його засновників (юридичних та фізичних осіб) застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

Це виключає можливість отримати ліцензію нещодавнім конкурентам «УНЛ» — «М.С.Л.» та «Патріоту». До речі, таке положення прямо суперечить вимогам п. 10 ст. 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», відповідно до якого до ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги щодо додержання законодавства України у відповідній сфері та/або окремих законів у цілому.

Для того, щоб унеможливити входження на ринок нових гравців, Мінфін прописує інший пункт (п. 13 Ліцензійних умов), відповідно до якого «ліцензіат (здобувач ліцензії) повинен мати досвід випуску та проведення державних лотерей на лотерейному ринку України не менше 10 років. Вказане обмеження не поширюється на ліцензіата (здобувача ліцензії), який є державним банком».

Бінго! Для справедливості варто зазначити, що норма про 10-тирічний досвід оператора лотерей міститься в п. 6 ст. 6 Закону України «Про державні лотереї в Україні».

Закривши доступ до ринку лотерей будь-яким іншим операторам, крім «УНЛ», Мінфін йде далі – замість чіткого та прозоро врегулювання ринку Мінфін фактично розв’язує руки «щасливчику», якому дістанеться ліцензія.

Мінфін чи то навмисно, чи то внаслідок власної некомпетентності, «забув» прописати в Ліцензійних умовах чітке визначення, яку гру можна вважати лотереєю, а яка гра є азартною, а також порядок та правила гри на лотерейних терміналах самообслуговування.

Тобто, Ліцензійними умовами фактично пропонується легалізувати «інтернет-клуби» під вивісками «державних лотерей», які і на даний час досить успішно здійснюють свою діяльність, в чому може переконатись будь-хто, просто вийшовши та прогулявшись вулицями свого населеного пункту. Як наслідок, в Ліцензійних умовах навіть відсутні принципи перевірки ігор на відповідність закону та самим Ліцензійним умовам.

Ще одна деталь, про яку Мінфін сором’язливо забув згадати в розроблених Ліцензійних умовах: це вимога щодо прозорості структури власності оператора лотерей, яка б дозволила ідентифікувати кінцевого власника такого оператора. Саме структура власності, як можна побачити із викладеного вище, стала причиною відсторонення декількох операторів з ринку. На переконання Мінфіну, в подальшому така вимога вже не буде потрібна, як не потрібно буде показувати легальність коштів, які сплачуються за видачу ліцензії.
Існує ще безліч більш дрібних положень Ліцензійних умов, які викликають сумнів щодо їх практичності та відповідності законодавству, але про основне, власне, вже написано вище.

ОТОЖ, ВАШІ СТАВКИ, ПАНОВЕ

Не потрібно бути великим спеціалістом в галузі грального бізнесу чи професором з правознавства, щоб зробити висновок щодо того, кому вигідно прийняття запропонованих Мінфіном Ліцензійних умов, якими «врегульовується» порядок випуску та проведення лотерей.

Навіть здійснивши поверховий аналіз запропонованого Мінфіном документа можна визначитись щодо того, які реальні цілі ставить Мінфін, – викинути з ринку можливих конкурентів, не допустивши при цьому нових, та відкрити шлях для легалізації азартних ігор єдиному оператору.

З часом також стане зрозуміло, наскільки азартним гравцем грального бізнесу є Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, адже саме від нього залежить, чи будуть підписані та чи запрацюють Ліцензійні умови в редакції, яка на даний час запропонована Мінфіном.

Віктор Марусиченко, юрист Громадського руху «Рідна країна»