mukachevo.net
Залишити після себе нащадків та добру пам’ять – природне бажання кожної людини. Різні причини спонукають людей до народження дитини, таким чином зберігається наступність поколінь і життя на Землі.
Складовими природного приросту населення є народжуваність і смертність. Динаміка показників природного приросту населення свідчить про деяке уповільнення процесу депопуляції в регіонах держави та вимальовує невтішну картину демографічної кризи в регіонах України за коефіцієнтом природного приросту. Причини цього – незадовільне економічне становище, ускладнення екологічної ситуації, особливо – після аварії на ЧАЕС, а також зміна ментальності жінок – багато з них, зосереджуючись на власній кар’єрі, не поспішає заводити дітей.
Незважаючи на заяви про зниження дитячої смертності, загибель новонароджених залишається частим явищем. За статистикою, кожна сота дитина віком до року вмирає, а кожна п’ята сім’я в Україні не може мати дитину. Усе частіше діти народжуються з вадами розвитку й аномаліями.
Техніка й наука йдуть уперед, та інколи здається, що тільки від них і лікарів залежить здоров’я наших дітей. Міністерство охорони здоров’я постійно видає рекомендації для наших акушерів-гінекологів, та чи дотримуються їх усі лікарі – велике питання.
В Україні спостерігається достатньо високий рівень смертності серед дітей, здебільшого до одного року. Причинами традиційно є халатність лікарів, неякісне медичне обладнання та підроблені ліки, які можуть серйозно нашкодити здоров’ю.
За роз’ясненням, що ж все-таки призводить до смертності немовлят, ми звернулися до завідуючого гінекологічним відділенням ЦМЛ № 1.
За словами завідуючого, спад і зростання народжуваності – природні процеси.
«Можливо, народжуваність падає, бо люди мають невпевнену життєву позицію, не знають, як буде завтра. Існує ряд чинників, які впливають на рівень народжуваності в державі. Якість життя знизилася. Це сприяє соціальній нестабільності. Життя наше йде не врегульовано. Кожна молода сім’я, яка хотіла би мати дитину, задумується над тим, чи варто їм народжувати зараз.
Щодо смертності немовлят, то найчастіше причиною смерті новонароджених стають вчасно недіагностовані захворювання. Наприклад, патології розвитку. Існують хвороби, які несумісні з життям. Якщо діагностується хвороба, сумісна з життям, і батьки не переривають вагітність, то і вони, і фахівці будуть готові до народження хворої дитини. Серед основних причин смертності малюків – передчасні пологи, розлади дихання та вроджені вади розвитку.
Поняття малюкової смертності означає смертність дітей протягом першого року життя. На першому році життя основною причиною смерті дітей є так звані стани, пов’язані з перинатальними проблемами. Це, перш за все, недоношені діти, розлади дихання, а також вроджені вади розвитку. Потрібно підвищувати рівень допомоги вагітним та немовлятам, а також якість нагляду за ними. Впливаючи на якість ведення вагітних, пологів і новонароджених, ми маємо можливість суттєво поліпшити стан здоров’я дітей», – розповідає завідуючий.
Але на жаль, ніхто не застережений від таких прикрих ситуацій. І якщо біда сталася, із часом потрібно виходити з депресивного стану та почати жити як і раніше, адже від цього буде залежати наступне планування дитини.
Як матері впоратися із втратою дитини, радить психолог Костянтин Геральт:
«Це питання є дуже делікатним та неоднозначним. Депресивний стан жінки, яка щойно поховала свою дитину, є досить логічним наслідком такої трагічної ситуації, це потрібно розуміти. Але давайте зосередимо увагу на тих факторах, які могли б допомогти жінці остаточно не замкнутися в собі та, як кажуть, не випасти з реальності. Звичайно, найважливішим з них є підтримка рідних та близьких людей. Вони мають не просто бути поруч і постійно підтримувати людину, а й розуміти її стан, не намагатися насильно й передчасно витягти жінку з печалі, але й не залишати її наодинці з так званим «самопоїданням». Підтримка рідних людей – це той фактор, що в такій ситуації має допомагати людині знаходитися в душевному балансі настільки, наскільки це можливо.
Також не буде зайвим згадати про спеціальні тренінгові групи, що розраховані на роботу з людьми, які потрапили в такі або подібні ситуації. Спілкування та взаємодія між людьми, що можуть зрозуміти проблему, адже переживають такий самий біль та смуток, може піти на користь і не буде зайвим у пошуку внутрішнього ресурсу на те, щоб зрозуміти, що життя не завершено і потрібно рухатися далі, жити заради себе, заради близьких, люблячих людей, заради пам’яті про свою дитину.
Не можна однозначно заявити, що є такий спосіб, як уберегти від депресії матір, яка втратила свою дитину. Це жахлива та неймовірно болюча ситуація, у якій людина сам-на-сам залишається зі своїми думками та переживаннями, зі своїм болем. Єдине, чим можуть допомогти близькі люди, так це підтримкою та розумінням, адже все інше залежить від самої людини та її сили волі.
Жінці потрібно боротися з цією проблемою та ні в якому випадку не залишатися з нею на одинці. Логічним виходом із ситуації буде завагітніти знову. Якщо це з якоїсь причини неможливо, то, щоб полегшити душевні муки, ви могли би зробити кращим життя покинутої дитини, усиновивши малюка. Звичайно, відшкодувати втрату власного дитяти повністю неможливо, але ви зможете подарувати радість невинній маленькій людині, яка так само самотня, як і ви.
Ви зможете віддати всю турботу й любов тому, хто цього потребує. А він, у свою чергу, подарує вам усе своє тепло й дитячу наївність, які йому просто нікому віддати».
У європейських країнах високою вважається смертність немовлят, коли з тисячі помирає більше, ніж семеро.
Статистика свідчить, що в Україні з тисячі народжених не доживають до року десять дітей. Майже половина з них гине від розладів, що виникають у дитячому організмі ще до народження.
