tsn.ua
Попри те, що голова Нацбанку впродовж останнього місяця регулярно заявляла про бажання регулятора мати “єдиний реальний та ефективний”обмінний курс, кількість різних курсів обміну гривні на долари та інші “тверді” валюти постійно зростала.
У понеділок після чергової наради в НБУ із керівниками найбільших банків одразу кілька інформаційний агенцій повідомили, що від 5 лютого НБУ може відмовитися від так званого “індикативного курсу”, і відпустити курс до рівня рівноваги – пише ВВС Україна
У самому НБУ повідомили лише про те, що “банківська спільнота виступає за перехід до ринкових механізмів курсоутворення”.
“Ми виступаємо за прозору політику курсоутворення та перехід до ринкових механізмів курсоутворення. Так само ми прагнемо, щоб на ринку був єдиний та ефективний курс. Головним у впровадженні монетарної політики регулятора є продовження використання системи гнучкого обмінного курсу”, – цитує прес-служба НБУ слова голови Нацбанку Валерії Гонтаревої.
У прес-службі також повідомили, що голова НБУ “підкреслила, що регулятор не відмовляється від можливості впливати на ринок за допомогою адміністративних важелів і може повернутися до них у будь-який момент, якщо для цього будуть усі передумови”.
У січні Валерія Гонтарева принаймні двічі заявляла про прагнення Нацбанку аби “на ринку існував єдиний реальний та ефективний курс”.
Під час свого виступу у Верховній Раді 16 січня голова НБУ заявила, що цей курс встановиться після того, як міжнародні фінансові організації оголосять про виділення нової порції допомоги Україні. Про це вона заявила під час виступу у Верховні Раді.
“Наше головне завдання, щоб був один курс – реальний та ефективний. Я сподіваюся, що коли міжнародні організації оголосять про велику допомогу, цю рівновагу ми знайдемо швидше”, – заявила голова НБУ, відповідаючи на запитання депутатів щодо причин наявності фактично кількох обмінних курсів та “чорного” ринку валюти.
Проте до кінця січня рішення щодо надання чергової порції фінансової допомоги Україні від міжнародних кредиторів так і не з’явилося, а місія МВФ вирішила подовжити свою роботу у Києві. Під час зустрічі із банкірами наприкінці січня голова НБУ знову повторила свою тезу про “єдиний курс”.
16-18-20: як будемо рахувати?
Поки що ж множинність курсів починається із самого НБУ.
У понеділок 2 лютого на офіційному сайті НБУ показники валютного ринку відображалися у кількох курсах: офіційному (16,14 грн/дол.), середньозваженому курсі на міжбанківському ринку (16,14 грн/дол.) та середньозваженому курсі на готівковому ринку (16,57 грн/дол.), а за результатами щоденного аукціону встановлюється індикативний курс НБУ, який банки мають використовувати при здійсненні своїх операцій.
Проте більшість фінансових сайтів дають значно більший перелік курсів, та й пересічні українці навряд чи орієнтуються на офіційний курс гривні, що подає НБУ.
Є ринковий курс для безготівкових операцій, у який банки закладають комісійні за обслуговування своїх клієнтів.
Є курси купівлі-продажу готівкової валюти, що встановлюються банками для своїх відділень, а також курс валют в обмінних пунктах.
Є і вищий за всі інші курс “чорного ринку”.
Віднедавна до всіх цих курсів додалися і курси купівлі-продажу валюти за картковими операціями українських банків та великих платіжних систем. Наприклад, на 2 лютого середнє значення цього показника становило 18,48 грн/дол. купівля та 20,79 грн/дол. продаж, хоча у деяких банків різниця між покупкою та продажем перевищувала 4 грн.
Із цим курсом довелося стикнутися не тільки тим українцям, які роблять якісь інтернет-покупки, але й тим, хто, за порадою голови НБУ, не став купувати валюту, а вирішив скористатися своєю банківською карткою за кордоном.
“Де купити валюту? Валюту купувати не треба. Тому що кожен, хто хоче купити валюту, створює паніку. Якщо ви їдете за кордон, ви можете використовувати вашу платіжну картку, і платити нею за все, що заманеться”, – заявляла під час виступу у Верховній Раді Валерія Гонтарева.
Проте поступово користувачі карток виявили, що курс, за яким вони оплачують свої покупки за кордоном, дуже відрізняється від офіційного курсу НБУ, а також може відрізнятися і від курсу самих банків для “внутрішнього використання”. У банках пояснюють це проблемами із конвертацією та закладанням валютних ризиків у комісійні банку та платіжних систем, які раніше не були такими явними, бо обмінний курс банків та офіційний курс не надто різнилися.
Який курс обрати?
Виглядає, що множинність валютних курсів в Україні ускладнює життя багатьом учасниками ринку. Проте вихід на “єдиний курс” матиме свою ціну. Для того, аби ліквідувати множинність курсів, треба суттєво знизити офіційний курс до рівня ринкового, – каже керуючий партнер Capital Times Ерік Найман. І такі “больові точки”, як валютні кредити, ліквідність банків чи ціни на імпортні товари, будуть вже другорядними.
“Це можливо, якщо НАК “Нафтогаз” припиняє покупки газу. Бо головна причина, через яку Нацбанк тримає низький курс (долара США – Ред.), це продаж валюти “Нафтогазу” за заниженим курсом, щоб той не збільшував навантаження на державний бюджет”, – каже експерт.
Саме про “Нафтогаз” як головного “споживача” валюти із резервів говорила і голова НБУ Валерія Гонтарева, пояснюючи чому на початок 2014 року валютні резерви України становили 20,4 млрд доларів, а на кінець – лише 7,5 млрд доларів. За її словами, відтоді, як у червні 2014 року вона очолила Нацбанк, 8,6 млрд доларів було напряму продано “Нафтогазу” для покриття боргів перед Росією та закупівлі нового газу.
До проблеми із валютними резервами треба додати проблему виплати зовнішніх боргів, обсяги яких цього року складуть 11 млрд доларів. Не треба також забувати і про загальну ситуацію в економіці, торгівлі, а також величезні бюджетні витрати на оборону.
“Багато що залежатиме від військових успіхів у зоні АТО. Курс давно вже є вторинним. Він просто відбиває те, що відбувається в країні. А відбуваються не дуже гарні речі”, – каже Ерік Найман.
